На Вознесіння не прощаються: які фрази не можна казати у велике свято
29 травня 2025 року українці святкують Вознесіння Господнє – одне з дванадцяти найбільших церковних свят. Цей день вважається особливим і урочистим, адже саме цього дня, згідно з Євангелієм, Ісус Христос вознісся на небо перед очима апостолів на 40-й день після Воскресіння.
Свято має глибокий духовний зміст, але водночас і цілу низку народних прикмет та заборон. РБК-Україна (проект Styler) розповідає, які фрази не можна говорити у велике свято і чому саме.
Які слова не можна казати на Вознесіння
Згідно з народними віруваннями, на Вознесіння не можна казати “прощай” або “прощавай”.
Ще наші предки вважали, що ці слова несуть фатальний підтекст і можуть символізувати остаточну розлуку – з людиною, домом або навіть життям. Особливо цього остерігалися в селах, де традиції передавалися усно від старших до молодших.
Замість “прощавай” намагалися говорити нейтральні слова або зовсім уникати прощань:
“До зустрічі”
“З Богом”
“Бережи себе”
Церква офіційно не забороняє ці слова, однак традиція збереглася як елемент народної обережності та поваги до свята.
Ще одна заборона – не можна вітати “Христос воскрес”
Вознесіння Господнє також знаменує завершення великоднього циклу. Саме в цей день припиняється традиційне привітання “Христос воскрес”, яке використовували від Пасхи.
У храмах цього дня виносять Плащаницю, і з 29 травня віряни повертаються до звичайних привітань.
Інші прикмети та заборони на Вознесіння
Вознесіння – це день не лише духовної пам’яті, але й сакрального спокою. Згідно з народними уявленнями, у цей день не можна:
прати, шити, прибирати, копати землю
викидати сміття чи плювати на землю – щоб не накликати злидні
сваритися, лаятися, бажати зла
згадувати померлих (у деяких регіонах існує повір’я, що це може “забрати живу енергію”)
позичати гроші чи речі – адже таким чином ніби “віддаєш щастя”.
Навіщо ці обмеження?
Як пояснюють етнологи, ці заборони не мають магічного сенсу, але допомагають зберегти повагу до свята, уникнути сварок і зробити день справді піднесеним і світлим. Саме у таких дрібницях – культурна ідентичність та внутрішній спокій.
