На західній Україні впередвеликодню суботу cталося чудо: Навіть вчені не можуть цього пояснити. Люди встигли все зняти на відео.

У церкві села Шклинь Луцького району мироточать п’ять ікон і хрест. Крапель настільки багато, що їх збирають в окремі посудини. Три ікони та хрест із розп’яттям у цій церкві замироточили ще на початку повномасштабної війни. Відтоді, за словами священника, мироточення не припинялося. Цьогоріч краплі миро з’явилися ще на двох іконах церкви.

«Звідки воно береться, я не знаю. Але якщо підняти хрест, то дуже багато витікає з-під розп’яття», – говорить настоятель храму Святих Бориса і Гліба Михайло Стрільчук, ідеться в сюжеті «12 Каналу».

Люди змазують краплями миро обличчя, а деякі – навіть їх п’ють.

«Якщо є потреба в людини, то можна вживати його як ліки внутрішньо. Воно не повинно зашкодити. Головне – робити це з вірою», – наголошує отець Михайло Стрільчук.

Як краплі мира витікають з очей Богородиці під час молебню за воїнів, помітив парафіянин. Він з дружиною біля ікони Божої Матері молився за здоров’я сина, який нині воює, інформують у Волинській єпархії ПЦУ.

Замироточили одразу два образи Діви Марії з Дитятком. Обидва – старовинні, XVII століття, повідомив настоятель.

У цьому храмі таке дивовижне явище відбувається уже не вперше. Два роки тому замироточили три ікони, а також хрест у вівтарі. Запашне миро на них помітив 13-річний паламар, який там прислуговує.

Отець Михайло називає мироточіння ікон у храмі промислом Божим. «Це все воля Божа. Ми завжди стараємося бачити у цьому знаки. Тим паче у такі складні часи. Ми б дуже хотіли, щоб це мироточіння було знаком миру та швидкої перемоги», – зауважує священник.

Крім того, він помітив: миро на іконах постійно з’являється саме під час молебнів, а також акафіста, тоді як під час літургії не завжди. За словами настоятеля парафії, за ці два роки у їхньому храмі значно побільшало паломників. Помолитися біля ікон, які мироточать, їдуть віряни не лише з Волині, але й Рівенщини.

Храм на честь Бориса і Гліба, одних із перших давньоруських святих, зведено у с. Шклинь дванадцять років тому. Раніше тут стояла церква, яку спорудили ще у 1864-му (теж Борисо-Глібська, але престольний празник у селі – на Покрову, бо, ймовірно, ще давніший храм тут був Покровським).

Обидві ікони, які замироточили, за припущенням настоятеля, саме з тієї старовинної церкви. За «совєтів» святиню переробили в музей атеїзму. Коли її врешті було повернуто православним, будівля, на жаль, виявилася непридатною. У 2019 році парафія перейшла в лоно Православної церкви України. Відтоді громаду очолює отець Михайло Стрільчук. Вона об’єднує близько тисячі парафіян із двох сусідніх сіл – Шклинь та Шклинь-2.