На Запоріжжі загинув 23-річний захисник, який не зізнавався батькам, що воює: тепер його тіло не дають забрати окупанти

Під Оріховим на Запоріжжі загинув 23-річний захисник Артем Шанда. Трагічну звістку про загибель сина батьки захисника отримали 2 серпня.

Офіційно воїн рахується зниклим безвісти, проте його побратим на власні очі бачив, як снаряд ворожого РПГ вбив Артема. Про втрату повідомив батько загиблого захисника Сергій Шанда, передає видання Зміст. obozrevatel.com

Останній раз Сергій спілкувався зі своїм сином 31 липня. Тоді захисник повідомив, що вони знаходяться на Київщині на навчаннях, тому його батькам не потрібно хвилюватися. Проте насправді він вже четвертий тиждень перебував на передовій в районі Запоріжжя.

“Він все від нас приховував. Коли розпочалася повномасштабна війна, він почав зникати. Казав, що він у дівчини лишається. Його не було по 4-5 днів. Потім 18 березня прийшов. Я приїхав, а він у військовій формі. А поряд папірець, що він рядовий Національної гвардії України. Потім син зник, рідко виходив на зв’язок. Виявилося, що він був уже на Сумщині, сиділи у затоплених окопах, воювали”, – розповідає батько бійця.

Сім’я Артема Шанди ані трохи не здогадувалася, що він буде служити у війську. У дитинстві хлопець активно займався боротьбою, а під час одного зі змагань він отримав травму нирки. В результаті він лишився лише з одною ниркою та був визнаний непридатним для служби військовою комісією. Батько захисника розповідає, що син навіть не мав військового квитка.

Протягом усього часу Артем приховував від рідних свою участь у війні, намагаючись їх заспокоїти, стверджуючи, що перебуває в безпечних і спокійних місцях.

“Влітку ми поїхали до нього в Качанівку, щоб побачитися. Потім виявилося, що він усе ж був на передовій. Я це дізнався, коли вийшов на командира його частини. Іноді він нам писав. Сварив, що ми щось вигадуємо. Потім я знайшов кол-центр у військовій частині. Мені сказали, що він отримав контузію після завдання, на якому був з побратимом. У його товариша уламки в нозі були, але вони 3 дні у шпиталі не долежали й втекли. Потім був Бахмут. З нього він повернувся на 10 днів у відпустку. Лише після цього почав розповідати про пекло, яке пройшов” – розповідає батько Героя.

У жовтні Артему мало виповнитися 24 роки, однак 1 серпня ворожий снаряд забрав його життя. У понеділок сім’я востаннє спілкувалася з солдатом. Захисник розповідав їм, що перебуває під Борисполем. Проте, як виявилося він вже 4 тижні був на передовій.

“Тоді чотирьох відправили у розвідку. Їх раніше висадили, інших пізніше. Загинули і ті, і ті. Хлопець, який був тоді з Артемом, бачив, як в Артема влучив снаряд з РПГ. Цього хлопця контузило, він прийшов у частину і розповів про все”, – розповів Сергій Шанда.

Побратими захисника намагалися знайти тіло Артема, проте окупанти почали обстрілювати їх та підірвали автівку.

“Він досі там лежить на спеці розірваний. Тіла немає, бо такий снаряд танк розриває, але бійці кажуть, що щось знайдуть” – з жахом розповідає батько бійця.

Артем Шанда міг не йти на війну через стан здоров’я, проте не зміг сидіти вдома та спостерігати за жахливими злочинами окупантів.