Найсуворіші дні Великого посту: як правильно провести Страсний тиждень перед Великоднем

До Великодня господарі мали вичистити все від зимового бруду та сміття.

Незабаром українці відзначатимуть Христову Великдень (5 травня). Здавна це свято вважається сімейним, кожен намагається провести його зі своїми близькими.znaj.ua

Нині у кожному будинку Великдень святкують по-різному. А раніше все – починаючи з підготовки до свята та закінчуючи ранковим розговінням, – проходило у всіх господарів однаково. Більшість традицій ми не зберегли у побуті у наші дні. Але згадки про них збереглися.

Останній тиждень перед Великоднем мав кілька назв – Білий, Жильний, Вербний, Чистий або Пристрасний.

До Великодня господарі мали вичистити все від зимового бруду та сміття. Причому це треба було зробити ще в четвер. Роботу по господарству було чітко поділено по днях тижня.

Так, у понеділок треба було помазати глиною та побілити стіни у хаті. Підлогу обов’язково підводили жовтою і червоною глиною. Мили столи, лави, вікна, двері, все складали, прибирали, адже після цього прибирання принаймні два тижні вже ніхто не робив.

У вівторок люди влаштовували велике прання – прали чи не все, що було в хаті. Господар на той час наводив порядок у хлівах.

У середу – закінчували все, що не встигли зробити попередніми днями. Цього ж дня завершували городні роботи. Після Страсного четверга працювати на городі вже не можна було.

Традиційно до свята жінки діставали свої найкращі вбрання. Це робили також у середу. Ще дівчата до Великодня золотили вінки. Золото прикладали до листочків, пір’їнок і таким чином прикрашали вінок.

Варто зазначити, що на Страсному тижні господарі намагалися нічого з дому не позичати.

Початок великодніх свят відраховували саме від четверга. Зранку люди мали багато роботи. Саме з четверга і до суботи тривали приготування солодощів до свята.

Господині у четвер пекли паску. Після того, як випікали святковий хліб, жінки засовували ноги та руки в піч, яка трохи охолола, щоб не хворіли та могли довго ходити.

Увечері у Чистий четвер молодь скрізь запалювала вогні, а хлопці котили запалене дерев’яне колесо. Такі традиції пов’язані з померлими предками. Вважалося, що в цей час Бог відпускав душі на землю. Душі були різні – і добрі, і злі. Вогонь мав захистити від усього поганого.