Наnад на nоліцейську у Дніnрі юрuст сnробував “nояснuтu” тату на її руці: фото та реакція в соцмережі
Випускник юридичного університету вважає, що “українська поліціянтка нанесла собі мастюху мексиканських бандитів”.
Конфлікт між патрульними поліцейськими та водійкою і пасажиром автомобіля “Ягуар” у Дніпрі, який закінчився смертельним пострілом, громадський активіст, юрист та блогер Олександр Ружанський спробував пояснити з психологічної точки зору, звернувши увагу на татуювання на руці поліцейської, яка стала жертвою агресивного нападу.
Випускник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого у своєму “не юридичному” дописі на Facebook висловив думку, що таке тату вказує на людину, яка схильна до конфліктів.
“На руці у нашої поліціянтки зображене татуювання під назвою “Santa Muerte”, що в перекладі з іспанської означає Свята Смерть. Однією з особливостей таких татуювань є зображення обличчя жінки з промальованими на ньому рисами черепа (або черепоподібним макіяжем) і, як можлива додаткова деталь, – кістками інших частин тіла. В нашому випадку, ми можемо побачити кістки пальців рук”, – пише він.
Ружанський стверджує, що такі татуювання є характерною ознакою мексиканських бандитів – “прихильників сучасного релігійного культу Santa Muerte (святої смерті), розповсюдженого в певному середовищі латиноамериканців, в першу чергу в Мексиці та США”.
“Я не знаю, з якою метою українська поліціянтка нанесла собі мастюху мексиканських бандитів, але кадровий відбір у патрульну поліцію явно шкутильгає на обидві ноги”, – вважає він.
У коментарях до цього допису автору вказали на невідповідність зображення мексиканської Santa Muerte до тату на руці поліцейської хоча б тому, що татуювання супроводжують скандинавські руни.
За словами громадсько-політичного діяча Віктора Трегубова, на руці поліцейської – художнє зображення “вьольви”, тобто скандинавської віщунки.
“Та штука, що за нею стирчить – це вегвізір. Звичайне фентезі за скандинавськими мотивами. Сам вигадав, сам викрив, сам зробив далекі висновки”, – написав він.
