Нардепи остаточно ухвалили бюджет-2024 із рекордними видатками: що буде з пенсіями, доларом та зарплатами
Депутати Верховної Ради затвердили проєкт держбюджету України на 2024 рік з рекордними за всю історію України видатками та дефіцитом, проте також із підвищенням соцстандартів та зменшеним до 40,7 грн прогнозним курсом долара. Парламентарії вклалися у передбачені законодавством терміни розгляду проєкту – не пізніше ніж 20 листопада.
Голосування за доопрацьований Кабінетом міністром проєкт у другому читанні відбулося 9 листопада. За проголосували 276 нардепів, повідомив представник “Голосу” Ярослав Железняк. За фракціями голоси розподілилися так:
“Слуга народу” – 199;
“Європейська солідарність” – 0;
“Батьківщина” – 0;
“Платформа за життя та мир” – 16;
“За майбутнє” – 11;
“Голос” – 14;
“Довіра” – 16;
“Відновлення України” – 10;
позафракційні – 10.
Тепер документ мають підписати спікер парламенту та президент України. Після цього бюджет-2024 буде офіційно опублікований та набуде чинності.
Під час презентації бюджету-2024 у парламенті міністр фінансів Сергій Марченко запевнив, що наступного року в Україні не запускатимуть “друкарський верстат”, навіть незважаючи на рекордні витрати. Однак для цього нашій країні потрібна максимальна підтримка партнерів.
“Я впевнений, що адміністрація [президента США Джо] Байдена знайде вихід щодо фінансування України. Вона для нас важлива, тому що це грантова підтримка. Ні про яке емісійне фінансування не йдеться, ми знайдемо можливість профінансувати потреби за рахунок зовнішньої допомоги“, – наголосив Марченко.
Кошторис підкоригували перед остаточним затвердженням. Серед головних нововведень:
зменшено показник споживчої інфляції – зростання цін очікується на рівні 9,7% замість 10,8% (грудень до грудня минулого року);
скориговано припущення щодо курсу долара до 40,7 грн/дол. (середній курс за рік) порівняно з 41,4 грн у попередньому прогнозі;
прогноз щодо реального ВВП зменшено до 4,6% (у першому читанні було 5%).
Незважаючи на те, що доходи бюджету збільшили на 22 млрд грн – до 1,768 трлн грн, видатки залишилися на максимальному за всю історію України рівні – 3,35 трлн грн. Дефіцит бюджету, відповідно, вдалося скоротити також на 22 млрд грн – до 1,57 трлн грн.
Зовнішні кредити зменшили на 103,5 млрд (з $42,9 млрд до $41 млрд). Україна планує взяти в борг за кордоном у 2024 році 1,5 трлн грн. Зменшення зовнішніх запозичень частково перекрили за рахунок збільшення внутрішніх на 81,4 млрд грн.
“Так, зовнішні запозичення у 2024 році становитимуть 100 відсотків загального обсягу надходжень“, – йдеться у пояснювальній записці до проєкту бюджету. Держава також братиме борги і на внутрішньому ринку: випускатиме власні боргові папери (облігації внутрішньої держпозики).
Їх продають, потім повертають покупцям гроші з відсотками. Але отримані кошти витратять лише на обслуговування внутрішнього боргу. Загалом у 2024-му планують витратити:
на погашення всього державного боргу – 606,4 млрд грн;
на погашення зовнішнього боргу – 184,8 млрд грн;
на погашення внутрішнього боргу – 421,5 млрд грн.
За словами Марченка, Україна вже закладає до бюджету надходження від міжнародних партнерів на $31,9 млрд. Це $5,4 млрд від МВФ, 8,5 млрд від США, $18 млрд від ЄС.
Однак це ще не вся сума – загалом потрібен $41 млрд. “Ті, що залишились ($9,1 млрд), шукатимуть у переговорах з урядами Канади, Норвегії, Японії та Південної Кореї. Ще трохи – Світовий банк”, – повідомив нардеп Ярослав Железняк із посиланням на слова Марченка у Раді.
У доопрацьованому держбюджеті інфляція очікується на рівні 9,7%. Тобто зростання цін в Україні продовжуватиметься, проте його темпи значно знизяться порівняно, наприклад, з 2022-го, коли річна інфляція сягала 26,6%. Також очікується зниження офіційного рівня безробіття із майже 19% до 13,4%.
Незважаючи на серйозні труднощі, в Україні все ж таки прогнозується підвищення зарплат. Середня зарплата, згідно з бюджетними розрахунками, наступного року становитиме 21 809 грн.
У самому бюджеті також закладено підвищення мінімальної зарплати. У 2024 році її підвищать у січні з 6700 до 7100 грн та у квітні – до 8000 грн.
Також, як пояснив міністр Кабінету міністрів Олег Немчинов, з 1 січня введуть нову модель оплати праці держслужбовців. Вона буде заснована на класифікації посад та передбачатиме посилення ролі посадового окладу (і, відповідно, зменшення ролі надбавок та премій). Крім того, буде введено грейдову систему, де розмір мінімального грейду буде встановлений на рівні мінімальної зарплати.
Переглянуть і прожитковий мінімум. А до нього прив’язані аліменти, пенсії, низка соцвиплат, субсидії тощо. Наприклад, мінімальна пенсія збільшиться в 2024-му з 2093 до 2361 грн.
Крім того, як запевняють у Кабміні, з 1 березня відбудеться загальна індексація пенсій, причому за новими правилами. Зокрема, запровадять т. зв. пенсійні бали. Очікується, що це допоможе збалансувати виплати тих, хто пішов на пенсію давно, із виплатами “молодих” пенсіонерів.
Пріоритетне фінансування у держбюджеті-2024 передбачено на потреби оборони. На це сумарно піде близько половини всіх витрат:
Міноборони отримає 1,155 трлн грн (і цю суму ще може бути збільшено під час майбутніх переглядів уже готового кошторису);
Нацгвардії виділяється 102,2 млрд грн;
Нацполіція отримає фінансування 89,5 млрд грн;
Державна прикордонна служба – 60,34 млрд грн;
ГУР – 18,07 млрд грн;
Служба зовнішньої розвідки – 5,96 млрд грн.
Більш ніж по 7 млрд грн передбачено на витрати Мінстратегпрому та Держспецзв’язку (7,87 млрд та 7,27 млрд відповідно). СБУ отримає 34,82 млрд грн, а апарат МВС – 14,08 млрд.
