Наречений покинув мене в день весілля. І тільки, коли його не cтaл0, я дізналася справжню причину

Хто б міг подумати. Наречений покинув мене в день весілля. Ніхто не міг зрозуміти його вчинку. Навіть його батьки не знали, куди подівся їх син. А я не могла знайти собі місця.

Думала, з ним щось трапилося. А потім спільний знайомий передав мені записку зі словами: “Ми не зможемо створити сім’ю. Пробач. Не чекай мене. Ти обов’язково будеш щасливою. З іншим. Не роби спроби мене шукати”. З того часу гадала, що моє життя зруйноване. Я була розбитою та розлюченою. Проклинала день, коли ми зустрілися. Батьки нареченого намагалися дізнатися від друга хоч якусь інформацію про зникнення сина, але той і сам нічого не знав.

Минув час. Колишній таки повернувся жити до своїх батьків. Але після його вчинку ми більше не спілкувалися. Я не могла пробачити йому. Навіть мріяла, як колись помщусь йому.

Перше, що я хотіла – на зло вийти заміж за хлопця, який вже досить давно бігав за мною. Але моя мама відмовила мене, мовляв, це був би мій найдурніший крок.

І тільки через пів року я дізналася справжню причину такого вчинку. Мого колишнього нареченого не стало. Тиждень перед весіллям він дізнався про свою хворобу. Як виявилося, наречений просто не хотів, щоб я страждала за ним. Навіть батькам до останнього не розповідав про свій діагноз. Знав тільки найкращий друг, він і приніс прощального листа. Вже потім товариш зізнався, що коханий часто питав за мене. Навіть хотів про все розповісти, але щось його зупиняло. Не хотів, щоб я страждала ще більше.

Я не змогла відкрити той лист, мені було дуже боляче. Він і досі лежить в моїй шухляді..