Нaзвана нaйтокcичніша кaша: бaгато людей їдять її щoдня
Нaзвана нaйтокcичніша кaша.
Бaгато людей їдять її щoдня.
Подробиці в матеріалі
Рис – один із найпопулярніших злаків у світі.
З нього готують безліч страв, зокрема й рисову кашу, яку так люблять і дорослі, і діти.
Проте, дієтологи застерігають: надмірне споживання рису може бути небезпечним для здоров’я.
Чому рисову кашу треба споживати з обережністю.
У чому небезпека рисової каші?
Річ у тім, що рис, особливо білий, має високий глікемічний індекс. Це означає, що після його вживання рівень цукру в крові різко підвищується.
Таке коливання цукру може призвести до розвитку цукрового діабету 2 типу, ожиріння та серцево-судинних захворювань.
Крім того, у рисі міститься миш’як – токсична речовина, яка може накопичуватися в організмі та викликати різні захворювання, зокрема й рак.
Звісно, вміст миш’яку в рисі зазвичай невеликий, але регулярне споживання цієї крупи може призвести до накопичення токсину в організмі.
Як зменшити ризик?
Обирайте бурий рис: він має нижчий глікемічний індекс та містить більше корисних речовин, ніж білий рис.
Ретельно промивайте рис перед приготуванням: це допоможе зменшити вміст арсену.
Варіть рис у великій кількості води: це також сприяє зменшенню вмісту арсену.
Обмежте споживання рису: не варто їсти рисову кашу щодня. Краще чергувати її з іншими крупами – гречкою, вівсянкою, пшоном.
Кому треба обмежити рисову кашу?
Людям з діабетом: їм слід особливо ретельно контролювати рівень цукру в крові та обмежувати споживання рису.
Людям із зайвою вагою: їм краще віддати перевагу іншим крупам, які мають нижчий глікемічний індекс.
Дітям та вагітним жінкам: їм слід обмежити споживання рису через вміст арсену.
Рисова каша – смачна та поживна страва, але її варто вживати з обережністю. Краще обирати бурий рис, ретельно промивати його перед приготуванням та не їсти занадто часто. А якщо у вас є проблеми зі здоров’ям, обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.
Увага!
Цей матеріал призначений для загальноосвітніх цілей і його не слід використовувати для постановки медичних діагнозів чи самолікування.
