Не дочекався народження первістка: у боях за Україну загинув 24-річний захисник із Луганщини. Фото

У боях із ворогом на східному напрямку фронту загинув молодий воїн Іван Нікітенко із позивним “Кум”. Він був оператором БПЛА, захищав від окупантів рідну Луганщину.

Боєць не дожив тиждень до свого 25-річчня, живим Героя не дочекалася зустріти вдома дружина, яка під серцем носить його сина. Про втрату повідомив голова Луганської обласної військової адміністрації Артем Лисогор.obozrevatel.com

Іван Нікітенко, 23 січня 1999 року народження, був родом із села Лозовівка, що на Старобільщині. Там він навчався, жив і працював майстром-піцайоло. Парубок був опорою для молодшого брата та бабусі, яка виховувала хлопців після втрати їхньої мами.

У вересні 2021 року Іван вирішив змінити фах – після підписання контракту із ЗСУ та відповідного навчання став оператором БПЛА. Служив у 54-й окремій механізованій бригаді. Бойовий шлях почав на позиціях у районі Мар’їнки Донецької області.

“Ми знайомі ще зі школи, навчалися в Титарівській дев’ятирічці, бешкетували, гуляли. Разом пішли служити, воювали пліч-о-пліч з першого дня. І в останні хвилини “Кума” ми були поряд. Іван – хрещений мого меншого сина. Наша дружба з часом ставала міцнішою. У найважчі моменти я знав, що можу покластися на нього, що він – надійний товариш та щирий друг. Іван пройшов достойний шлях воїна. Пишаюся його мужністю та сміливістю. Він – достойний приклад для наслідування”, – розповів Сергій, бойовий побратим і друг загиблого воїна.

Як повідомила Старобільська міська рада, з початком повномасштабного вторгнення Іван мріяв про одне – міцну родину, яка житиме в мирній країні. Його обраницею стала дівчина, яку він вперше зустрів під час святкового концерту в Титарівці. Вони не бачилися тривалий час: вона вибралася з окупованої Старобільщини, влаштовувала свій побут та щоденне життя на новому місці, а він продовжував зі зброєю в руках боронити рідну землю від ворога. Пропозицію руки та серця захисник зробив по телефону, а побралися закохані, коли їхні шляхи нарешті зійшлися у Дніпрі – у молодят було чотири доби щастя і нового подружнього досвіду. А потім знову кожен повернувся: Іван – під Бахмут, Богдана – до Полтави, щоб із завмиранням серця щодня чекати звісток та дзвінків від чоловіка.

У серпні 2023-го молоді люди відзначили першу річницю створення своєї родини.

“Досі не можу повірити в те, що Вані немає, мені здається, що просто немає звʼязку, як бувало раніше не раз, і ось-ось у месенджері я знов прочитаю: “В мене все добре”. Але це не так. Залишися тільки голосові повідомлення, де я можу почути голос чоловіка, фотографії та спогади. Мій Герой в моєму серці назавжди. Ти мені завжди так говорив…” – розповіла Богдана.

Іван Нікітенко загинув за вісім діб до 25-річчя – 15 січня на рідній луганській землі, потрапивши разом із побратими під потужний артобстріл росіян біля Білогорівки. Поховають воїна на Алеї Героїв у Дніпрі.

“Незабаром на світ з’явиться первісток Івана, який так і не побачить батька, але назавжди збереже пам’ять про свого Героя. Висловлюємо глибокі співчуття родині та близьким. Вічна пам’ять захиснику!” – зазначили в Луганській ОВА.