Не йдіть «в блуд», а займіться роботою: 8 січня велике церковне свято, що категорично заборонено робити
8 січня православна церква вшановує пам’ять святого ісповідника Еміліяна, єпископа Кизицького. Цей день присвячений прикладу стійкості у вірі та духовної мужності ієрарха, який не зрікся шанування святих ікон, попри переслідування та заслання.
День пам’яті святого ісповідника Еміліяна
Святий Еміліян жив у IX столітті та обіймав кафедру єпископа міста Кизик. За часів правління імператора-іконоборця Лева Вірменина він відкрито виступив проти втручання світської влади у церковні справи. Єпископ наголошував, що питання віри мають вирішуватися церквою, а не державними правителями.
За свою принципову позицію Еміліян був позбавлений єпископського сану та відправлений у вигнання. Багато років він терпів злидні, утиски та знущання, однак до кінця життя залишався вірним православній вірі. Через своє ісповідництво святий став символом духовного спротиву та незламності перед тиском влади.
Молитва 8 січня
У день пам’яті святого ісповідника Еміліяна віряни звертаються до нього з молитвою про зміцнення духу та захист від зневіри.
О, пресвятий і преславний ісповіднику Христовий Еміліяне! Ти за істину постраждав і віру православну до кінця зберіг. Молимо тебе: поглянь на наші потреби, зміцни наші слабкі сили у боротьбі зі спокусами, визволи від невігластва та зневіри. Подай нам силу духу, щоб ми могли мужньо долати всі життєві випробування. Виблагай у Господа мир для нашої землі та благословення для кожної родини.
Народні вірування та прикмети 8 січня
У народі цей день пов’язували з прогнозами погоди на весну та літо. Вважалося, що природні явища 8 січня можуть підказати, яким буде наступний рік.
Якщо цього дня вітер дме з півдня, чекали грозового літа. Яскраве сонце віщувало спекотний і сухий серпень. Снігопад 8 січня вважали ознакою затяжної та холодної весни. Велика кількість інею на деревах, за повір’ями, обіцяла вологе й прохолодне літо.
У традиції цей день також символізував завершення основних зимових свят. Після 8 січня люди поступово поверталися до щоденних господарських справ, приказуючи: «Мели, Омеляне, твоя пора».
