Не Вова, не Маша і не Катя: споконвічно українські скорочення імен

Ці суто скорочення популярних імен утворені за правилами української мови.

Українці часто використовують русифіковані форми коротких імен. Однак в українській мові зовсім інші правила утворення зменшувально-пестливих форм. Давні українські імена часто взагалі не скорочуються, а сучасні мають зовсім інші і для когось незвичні скорочення.

Правильні українські скорочення імен

Для української мови не характерні закінчення -ша в іменах (Саша, Наташа), а також додавання літери “є” посередині слова (Лєна, Свєта). Натомість для утворення коротких форм імен використовуються суфікси -унечк (Катрунечка), -ечк, -оньк (Галинонька, Олечка), -усь, -ась (Ганнуся, Михась), -ик (Дмитрик), -к (Оленка, Андрійко).

Про те, які є правильні українські імена, розповіла редакторка Ольга Васильєва.

Ось як звучать українські скорочення популярних чоловічих імен:

• Анатолій – Толик, Только;
• Андрій – Андрійко, Андрусь;
• Артем – Темко, Артемко;
• Богдан – Богданик, Богданко, Богдась, Даник, Данько;
• Василь – Васько, Василько, Васьо;
• Владислав – Владик, Владко;
• Володимир – Володько;
• Віталій – Вітась, Вітик, Вітько;
• Геннадій – Геник, Генусь;
• Григорій – Гринько, Гриць, Гошко, Герко;
• Данило – Даник, Данилко, Данько;
• Денис – Дениско, Денько;
• Дмитро – Дмитрик, Дмитрусь;
• Євген – Євгенко, Генко, Геник, Генусь;
• Іван – Ванько, Іванко, Івась;
• Ілля – Ілько;
• Кирило – Кирилко;
• Костянтин – Костик, Костусь;
• Леонід – Лесь, Лесик, Ленько;
• Микита – Микитка, Микитко;
• Микола – Миколка, Колько;
• Михайло – Михайлик, Михась, Михалько;
• Олег – Лесь, Лесик, Олежик, Олежко;
• Олександр – Сашко, Олесь, Лесь, Лесик;
• Олексій – Олекса, Лесь, Лесик, Олешко, Лешко;
• Петро – Петрик, Петько, Петрусь;
• Роман – Романко, Ромко, Ромась;
• Святослав/Ярослав – Славик, Славко;
• Сергій – Сергійко;
• Степан – Стець, Степанко, Степко;
• Тимофій – Тимко;
• Федір – Федусь, Федько;
• Юрій – Юрчик, Юрась, Юрко.

А популярні українські жіночі імена скорочуються так:

• Анастасія – Настуся, Настуня, Настася, Ната, Тася;
• Анна – Ганя, Ганця, Ганнуся;
• Дар’я/Дарина – Даринка, Даруся, Дарця, Одарка;
• Ірина – Іринка, Іруся, Орися, Оринка;
• Катерина – Катря, Катруся, Катруня, Катрусенька, Катрунечка;
• Ксенія – Оксанка, Ксеня;
• Лариса – Леся;
• Марія – Маруся, Марічка, Марійка;
• Наталія – Наталя, Наталка, Наталочка, Ната, Натуся;
• Олена – Лена (не Лєна), Оленка, Оленця, Олеся, Леся;
• Ольга – Олюся, Леся;
• Світлана – Світа, Світланка, Світланочка, Світланонька, Лана;
• Софія – Софійка;
• Тетяна – Тетянка, Тата, Тася, Танечка;
• Христина – Христинка, Христя;
• Юлія – Юльця.

Наостанок важливо уточнити, що до людини варто звертатися за тією формою імені, яку вона сама обрала. Це є ознакою поваги та гарного тону. Але якщо до дитини з дитинства звертатися за споконвічно українською формою імені, то вона швидко до цього звикне.