Неодавно я стала бабусею. Але от стосовно імені всі довго сперечались, бо те, як Аліна хотіла мого онука – просто жахливо. Як просила, та невістка не послухала і таке ім’я вигадала, що дитина тепер страждає. Та нічого я вже вирішила як його захистити і ніхто мені не завадить. Ох і сюрприз на дітей чекає.

Ох і невістка дала мені прочуханки за ім’я онука, а все тому, що їй не подобається як я його називаю.

У нас із чоловіком двоє дітей: син і донька. Марія цьогоріч вступила на перший курс, а Федір вже має свою сім’ю та синочка.

Його дружина – Аліна, чудова дівчина. Вона гарна дружина, господиня й мати. Хоч стосовно імені мого онука ми всі довго сперечались, бо те, як Аліна хотіла його назвати жахливо.

– Ти подумай про майбутнє дитини. Як йому з таким іменем жити? – намагалась напоумити я невістку.

– Ви, мамо, не втручайтесь. Ми батьки і краще знаємо, як називати свою дитину, тому не лізьте з порадами, яких не просять.

І Федір дружину підтримав. Назвали вони мого онука Волелюб. Що то за ім’я таке, скажіть?

Він дуже хворобливим хлопчиком ріс. То непереносимість глютену, то зір поганий, то вивихнув руку, як перевертався. Я говорила, що то все через погане ім’я, бо начиталась різного і знайомі підтвердили, що такі старовинні імена мають сильну енергетику і не завжди добру.

Тому, щоб захистити єдине внучатко, я стала називати його Валіком, скорочено від його імені. Аліна накинулась на мене:

– У мого сина є ім’я і називайте так, як потрібно, а не іншим. Це якесь язичництво, а не любов – перекручувати імена.

Федір теж проти мене. Я ж не розумію, чого вони так розгнівались, бо нічого поганого не роблю. Хіба ж це погано, що хочу онука захистити від поганої енергії імені? В чому я не права?