Нeщoдaвнo мeнi вuпoвнuлocя 60 poкiв. Тo кpyглa дaтa, зaпpocuлa poдuчiв тa тoвapuшoк. Oднaк, cвятo бyлo зiпcoвaнe ocтaтoчнo – вce чepeз пoдapyнoк дoнькu тa зятя. Нeвжe вoнu мeнe aж нacтiлькu нe пoвaжaють? Тeпep щe й дoвoдuтьcя чepвoнiтu пepeд cyciдaмu зa тoй вeчip…
Вчора у мене був ювілей – 60 років. Зібрались лиш найближчі родичі і друзі. Звісно, і дочка з зятем і внучкою прийшли.
Принесли з собою тортик з магазину і малюнок, який намалювала Галинка.
– Галюсю, ти так гарно малюєш! Бабусі приємно буде дивитись на твою творчість! А що ж твої мама з татом принесли? – безцеремонно запитала моя подруга Катерина.
Як виявилось, Таня з чоловіком прийшли без подарунка. Вони зараз дуже економлять, бо взяли квартиру в іпотеку, доводиться виплачувати немалі суми. Я все розумію і ніколи їм ні за що не дорікала, але тут 60 років! Така дата! Могли хоча б чайник мені придбати, знають, що мій нещодавно згорів! Або хоч набір постелі чи скатертину! Це ж не так дорого…
Хіба у гості ходять з порожніми руками? Я не пригадаю такого разу, коли б я приходила до них без нічого. І це просто так.. А про свята я взагалі мовчу! Завжди стараюсь відкласти гроші, бо знаю, що потім маю купити подарунки найріднішим.
Я теж живу небагато, вже декілька років на пенсії. Я хотіла паралельно працювати, але Таня попросила мене з Галюсею сидіти, щоб вона влаштувалась на роботу і допомагала чоловіку сплачувати борг по квартирі. Я погодилась, не могла я їй відмовити. Зараз внучку віддали у дитячий садок, але вона часто хворіє, тому мушу з нею сидіти і надалі.
Я доношую свій старий одяг, купую дешеві продукти, економлю. Ще у мене комунальні дорогі, намагаюсь усе розподілити..
Мої знайомі і подруги на пенсії теж не працюють, але їм діти допомагають. То кплять щось, то відпочити звозять, то ремонт зроблять..
Я вже мовчу за такі глобальні проблеми. Та ситуація з подарунком мене дуже засмутила. Чомусь, мені стало дуже образливо. Не знаю, як правильно реагувати і чи говорити їм про свою образу…
Навіть проста дрібничка здатна викликати емоцію. Не дорогі подарунки, якими відкупляються, а щось душевне, щось з любов’ю. Якщо добре подумати, то можна зробити своїми руками і недорого, аби мамі стало приємно.
А що ви порадите жінці?
