Нiяка не “примірочна”! Забудьте це cлово. Як cказати укpаїнською, щоб не згaньбитися
Побутова мова, на жаль, переповнена мовною калькою.
Важливо дбати про чистоту мови та регулярно поповнювати словниковий запас,адже однією з ознак освіченої людини є вміння правильно спілкуватися та здатність висловлювати думки, не використовуючи суржикових слів.
Наприклад, знайшовши у магазині якісний одяг, ми хочемо поміряти його та йдемо в примірочну.
Як краще назвати “примірочну” українською.
Особливе приміщення – кімнату або кабіну, призначену для приміряння одягу, – краще називати словом приміряльня, а не “примірочна”.
“Примірочна” – це з того ж розділу слів епохи радянщини, як і “булочна”, “закусочна” тощо.
Тож хлібню (пекарню), буфет і приміряльню часто сприймають як архаїзми – а дарма: це цілком правильні форми слів.
До речі, в українській мові є ряд слів, що схожі на російські відповідники, але точно не є запозиченими.
Їх можна зустріти, наприклад, в класичній літературі чи в історичних офіційних записах.
Насправді слова “празник”, “первий” і “ждати” є давньоукраїнськими чи старослов’янськими.
