Новий законопроєкт про мобілізацію: чому “затихли” нардепи і коли буде рішення
ТСН.ua розбирався, чому досі не ухвалили новий законопроєкт про мобілізацію.
Гучний законопроєкт 10378 про зміни до мобілізації був відкликаний і схоже, це питання поставили на паузу.
Що відомо про зміни до мобілізації і коли можуть ухвалити новий документ, розбирався ТСН.ua.
Вчора, 24 січня, видання Цензор.НЕТ із посиланням на власні джерела повідомило, що до Ради доопрацьований проєкт закону про зміни під час мобілізації. У виданні навіть навели короткі вирізки, що передбачатиме новий законопроєкт.
Проте голова Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич спростував цю інформацію і запевнив, що станом на 24 січня жодного “мобілізаційного” законопроєкту від уряду до Верховної Ради не надходило.
Видання “Українська правда” також пише, що законопроєкт не надходив. “Немає такого закону. Над ним ще працюють”, – стверджують джерела видання.
Нардеп від “Європейської Солідарності” Олексій Гончаренко повідомляв, що Рада розгляне оновлений законопроєкт про мобілізацію на засіданні 6 лютого
Нардепка від “Євросолідарності” Ірина Фріз в ексклюзивному коментарі ТСН.ua підтвердила, що наразі ні уряд, ні президент і Верховний головнокомандувач Зеленський законопроєкт про мобілізацію не вносили.
Тонкощі регламенту
Фріз уточнила тонкощі регламенту. Нагадаємо, що, у Раді, крім урядового було зареєстровано чотири законопроєкти про мобілізацію. Вона зауважила, що документи залишилися і потребують ухвалення рішення парламенту.
“Допоки ці законопроєкти не мають рішення, фактично ця сфера регулювання – а саме мобілізація – будь-яким суб’єктом законодавчої ініціативи, чи то президент, чи уряд, чи будь-яким депутатом, є неможливою. Дійсно, монобільшість може піти в порушення регламенту і зареєструвати доопрацьований законопроєкт під іншою назвою. Але якщо це стосуватиметься сфери, яка стосуватиметься регулювання змін в закон про мобілізацію, це є порушенням чинного регламенту”, – пояснила депутатка.
За її словами, потрібно ухвалити рішення по альтернативних законопроєктах для того, щоб відкрити можливість внесення доопрацьованих або нових законпроєктів про мобілізацію
На думку Фріз, було б краще, якби суб’єктом подання був Верховний головнокоманудувач президент Зеленський.
“Тоді монобіліьшість була б більш об’єднаною”, – каже нардепка.
Що буде у новому законопроєкті
За словами Фріз, поки точно невідомо, що ж буде у новому законопроєкті і чи міститиме він ті скандальні норми, як і його попередник 10378.
“Насправді всі в очікуванні, що буде внесено і від кого буде внесено. А в якій редакції – це все залежить від автора та юридичних департаментів, які будуть готувати нову редакцію або доопрацьовану редакцію”, – зазначає депутатка
Вона наголосила, що законопроєкт про мобілізацію перш за все має містити алгоритм демобілізації, не має містити антиконституційних норм, не має обмежувати або порушувати права громадян і не має містити корупційні ризики.
Мобілізація людей з інвалідністю і нові повноваження ТЦК
Своєю чергою уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, коментуючи нову редакцію законопроєкту про мобілізацію зазначив, що військкоми не мають права обмежувати права громадян, бо це пряме порушення Конституції.
Омбудсмен виступив проти надання додаткових повноважень ТЦК і СП.
“Я категорично проти надання додаткових повноважень територіальним центрам комплектування. Це військові підрозділи, вони не мають права обмежувати права громадян України. Це пряме порушення Конституції”, – заявив він.
Лубінець нагадав, що в Україні є інші органи, які мають відповідні інструментарії для людей, які ухиляються від проходження військової служби, “але це точно не можуть робити ТЦК”.
Крім того, омбудсмен виступив проти мобілізації чоловіків, які мають інвалідність третього ступеня. За його інформацією, цей пункт можуть прибрати з нового законопроєкту.
Уповноважений ВР запевнив, що ретельно вивчатиме новий законопроєкт про мобілізацію, аби там не було норм, що порушують права людини.
Базова військова служба для чоловіків до 25 років
У Верховній Раді обговорюється ініціатива запровадження в Україні базової військової служби для всіх громадян віком до 25 років, яка стане свого роду заміною нинішньої строкової служби.
Про це розповів народний депутат Єгор Чернєв. Чи йтиметься ця норма у новому законопроєкті про зміни до мобілізації, він не уточнив.
Мобілізація нардепів
Ірина Фріз прокоментувала, як ставиться до можливості мобілізації нардепів.
“Якщо буде стояти мета поховати парламент, як законодавчий орган і зробити його недієспроможним, то це можна використовувати. Окрім голого популізму, жодного конструктиву ця норма не принесе. Якщо мобілізовувати нардепів під час виконання їхніх повноважень, це на якийсь час може відвернути інформаційну увагу (від проблем у процесі мобілізації. – Ред.).
Але з іншого боку, якщо не працює система мобілізації не лише на спонуканні, але і на заохоченні, державній підтримці, соціальній підтримці, то це (мобілізація нардепів. – Ред.) буде лише “шумовою гранатою”, – вважає Фріз.
А може взагалі нічого не ухвалюватимуть?
Нардепка Ірина Фріз не виключає, що законопроєкт про мобілізацію можуть відкласти як такий, що несе негативні загрози для рейтингів влади.
Депутатка погодилася з думкою, яку висловлювали у Мережі, що існуючого закону про мобілізацію може бути цілком достатньо.
Вона нагадала, про протягом 2014-2015 рокв було здійснено п’ять хвиль мобілізації “і не потрібно було змін до закону”. Фріз вважає, що якщо на рівні нормативно-правових актів забезпечити алгоритм демобілізації і прокомунікувати з суспільством, то ніяких змін особливо не потрібно.
