“Оcoблива” дата. Чoму пyтін накaзав вдapити сaме 10 жoвтня
Особлива дата.
Чому путін наказав вдарити саме 10 жовтня.
Деталі:
“10 жовтня виповнюється не лише три роки від початку так званої «війни РФ із трансформаторами»
Тобто кампанії системних ударів по енергетичній інфраструктурі України як частини тотальної війни РФ щодо України. Про що ворог нагадав нам укотре в ніч із 9 на 10 жовтня цього року.
10.10.2023 року, тобто два роки тому, угруповання рф почало наступальну операцію із метою захоплення Авдіївки шляхом дій на флангових вклиненнях для перерізання ліній комунікацій.
Але новий наступ ворога в районі Авдіївки насправді фіксував більш масштабну тенденцію — те, що рф після переходу до оборони в червні-вересні 2023 року вдалося знову заволодіти ініціативою на полі бою і на загал утримувати її через перевагу в живій силі (із подальшим нарощенням свого угруповання), вогневій могутності і відповідних технічно-тактичними адаптаціям (ключовими із яких стали масове використання КАБів, ударних БпЛА тактичної ланки і розвідувальних БпЛА оперативної ланки, інфільтрації малих піхотних груп).
Із того часу і по сьогодні ситуацію на фронті можна охарактеризувати як «неспроможність рф перетворити локальні просування на класичні глибокі прориви української оборони при паралельній неспроможності Сил оборони України повністю стабілізувати ситуацію на лінії фронту».
За усіх об’єктивних і суб’єктивних обмежень Сили оборони України змушені реалізовувати на практиці єдино можливу воєнну стратегію «розмін територій на час при паралельній максимізації втрат ворога». А якщо по-простому, то лінія фронту просідає на низці напрямків, але не обвалюється.
Лінія фронту просідає на низці напрямків, але не обвалюється
Якщо нічого особливо не зміниться із ввідними, то на нас і далі чекає продовження відповідних тенденцій. Поки рф матиме ресурси і не відчуватиме негативних наслідків від браку прогресу в переговорному процесі, то далі намагатиметься реалізувати апробовану в останні два роки відповідну воєнну стратегію.
Вилка опцій для окупанта Кремля — це або пробувати далі реалізувати комплексну стратегію виснаження України (де значну, хоча і не єдину, роль грає динаміка лінії фронту) із метою створення передумов для диктату по параметрам врегулювання або ж за умови неспроможності реалізувати цей план «А» повернутися до опції «Б» у формі заморожування лінії фронту.
Тоді як Україна вже два роки діє в парадигмі «зробити все, щоб наша переговорна позиція не погіршилася до того рівня, де рф змогла б диктувати умови врегулювання».”
Старший аналітик Центру ініціатив «Повернись Живим»
