Окопна війна: хто дозволив Росії побудувати тисячі кілометрів “зубів драконів” і “ліній Суровікіна” та чи можна їх знищити

Що потрібно нашим військовим, щоб прорвати оборону противника на лінії фронту.

Ситуація на фронті дуже непроста. Наші воїни стримують атаки ворога та мужньо тримають оборону на сході та півдні України. І так вже триває багато місяців. На окупованих територіях ворог збудував понад 6 тисяч кілометрів окопів, укріплень та фортифікаційних споруд. tsn.ua

За даними DeepState, найбільш захищеними від нашого наступу є окуповані території Запорізької – 1869 км, Донецької – 1865 км, Луганської – 1140 км та Херсонської – 886 км областей.

Сайт ТСН.ua з’ясовував, як так сталося, що ворог зумів настільки швидко збудувати окопи для оборони та що потрібно аби знищити ці кілометри інженерних споруд противника.

Ворог зумів оговтатися

Військовий експерт Ігор Романенко зазначає, що роль та значення інженерного обладнання дуже важливі на війні.

“Я колись запитував у свого дідуся, який пройшов Другу світову війну солдатом-водієм, він служив у зенітно-ракетному дивізіоні: що для нього було найскладнішим на війні? Він казав, що найважче було – рити окопи. А оскільки у нього була машина, це було ще важче, бо її теж потрібно було маскувати. Але він товаришував з солдатами з піхоти і вони йому допомагали. Окоп на війні – рятує життя“, – розповідає сайту ТСН.ua Ігор Романенко, генерал-лейтенант у відставці, заступник начальника Генерального штабу (2006-2010 рр).

За його словами, за шість місяців у Запорізькій області, а саме на Бердянському та Мелітопольському напрямках, наші війська просувалися вперед, але змогли пройти лише 14-15 кілометрів. Ворог встиг нарити тут кілометри окопів та збудувати інженерні споруди для відбиття атак.

“Нашим бійцям вдалося пройти першу лінію оборони противника, а от другу, та найбільш обладнану “лінію Суровікіна”, не вдалося прорвати. На інших напрямках теж саме. Все дуже просто – росіяни оговталися після першого року війни та зробили висновки з власних помилок. Вони виконали “домашнє завдання” – швидке будівництво оборонних та інженерних споруд”, – зазначає Ігор Романенко.

Озброєння – чайними ложками

Генерал-лейтенант у відставці зауважує, причина того, що росіяни змогли нарити таку кількість окопів та набудувати велику кількість захисних інженерних споруд, криється, на його думку, у зволіканні західних партнерів із наданням нам необхідної зброї – у росіян був час на будівництво фортифікаційних споруд.

“Чим довше ми готувалися до контрнаступу, тим швидше росіяни окопувалися. Наші генерали ще минулої осені просили відповідне озброєння, а союзники, і насамперед, американці, з цим не поспішали. Гадаю, всі пам’ятають історію з танками Abrams? Їх довго нам везли і наче довезли, бо вже далі було незручно їх лише обіцяти. Але ці танки ніде не запускають у роботу, бо при такій активності ворожої авіації, вони просто будуть знищені, а це – ганьба. Такі танки можуть ефективно працювати лише при прикритті з повітря. А коли воно буде? Нам півтора року морочили голову з авіаційною коаліцією, але літаків F-16 не надали. Хоча організаційно та технічно це реально можна було вже зробити. Тож якщо озброєння постачати чайними ложечками, то й результат маємо відповідний“, – каже Ігор Романенко.

До риття окопів залучили всіх

Експерт переконаний, що для ефективного контрнаступу у нас не вистачило достатньої кількості сучасної зброї, яка б знищувала окопи та укріплення противника. А ще не слід забувати, що ворог у нас небезпечний, він оговтався та вчиться на власних помилках.

“Нам довелося збирати свої сили, без урахування сучасної зброї, а контрнаступ перенести з весни на літо. Увесь цей час росіяни не сиділи склавши руки, вони – будували укріплення, рили окопи. До цього вони залучали – військових, цивільних, всіх. Росія має на це ресурс. Тому використовувала цей час для інженерного обладнання своїх позицій. Ми сміялися з “зубів дракона” на “лінії Суровікіна”, а це все, на жаль, спрацювало. І ми не змогли досягти бажаного результату, лише завдяки одній сміливості наших хлопців”, – додає Ігор Романенко.

Чим знищувати окопи росіян?

Експерт переконаний, що потрібно руйнувати ворожі окопи та укріплення. А зруйнувати їх можна потужними засобами ураження – артилерійськими снарядами 155-го калібру, яких нам зараз дуже бракує.

“Партнери з Європи обіцяли нам надати 1 мільйон таких снарядів, але до цього часу таку кількість не дали. Чому? Тому що вирішили виробляти їх у себе, а потужностей у всієї Європи для цього немає. Купляти ж їх будь-де вони не хотіли, бо тут спрацювало правило – “кошти європейців мають залишатися у самих європейців”. Завдяки такому підходу, ми досі не маємо обіцяного мільйону снарядів. Німці передали нам 20 тисяч таких боєприпасів за останній час. Але їх вистачить на 2-3 дні, якщо розтягнути під час ведення бойових дій. Тим часом, росіяни використовують до 50-80 тисяч снарядів лише за 1 день”, – стверджує Ігор Романенко.

Маємо пробивати бетон у бункерах

Експерт зазначає, що ворожі окопи та оборонні конструкції треба руйнувати потужною зброєю. За його словами, нещодавно нашим військовим надали ATACMS, але це лише касетні боєприпаси, якими можна ефективно бити по ворожій піхоті та легкій броньованій техніці.

“А нам потрібні ATACMS, які б пробивали бетон на укріпленні, щоб бойова частина вибухала безпосередньо у бункері. Це б була ефективна зброя проти інженерних конструкції ворога, але у нас поки її немає. Дякуючи британцям та французам, ми отримали ракети, які вражають ворога на відстані до 300 кілометрів. Але, наприклад, німці нам таких ракет не дають, а американці не дають ATACMS з потужнішою бойовою частиною. Також ворожі окопи можна ефективно знищувати, наносячи удари авіацією та використовуючи керовані авіаційні бомби вагою в 500 кілограм, а ще краще вагою в 1-1,5 тони, застосовуючи фугасні та касетні бомби. Так, до речі, і діють проти нас росіяни, обстрілюючи наші позиції. Але у нас такої можливості, на жаль, немає”, – розповідає Ігор Романенко.

Потрібні ракети власного виробництва

Експерт переконаний, що оборонні укріплення противника можна знищувати і зброєю вітчизняного виробництва, але для цього необхідно налагодити її конвеєрний випуск.

Романенко каже, що добре себе зарекомендував модернізований “Нептун”. Також є цікаві розробки у “Сапсана”, наприклад, “Грім2” – український оперативно-тактичний ракетний комплекс.

“Таку зрою потрібно ставити на масове виробництво і відправляти на фронт. Також можна знищувати ворожі укріплення важкими дронами, які мають потужну бойову частину, бо такими легкими дронами, які є зараз у військових, ситуацію не вирішити. Потрібно потужно бити по ворожих окопах та траншеях – головне, аби було чим“, – підсумовує Ігор Романенко.

Чому довжина окопів не має лякати

Військовий експерт Олег Жданов вважає, що потрібно систематично та прицільно знищувати ворога і нас не має вражати довжина окопів росіян.

“Можна накопати і 10 тисяч кілометрів окопів. Але якщо у цих окопах не буде бійців або ж вони будуть недостатньо вмотивовані на захист цих позицій, то це лише інженерні споруди, які обладнані за допомогою лопат чи викопані механічним способом. Не більше того. Тому не потрібно непритомніти від цих начебто великих цифр. Росія використовує масштабність наритих окопів, як єдиний спосіб, що може забезпечити їм хоч якусь гарантію того, що завтра ми не підемо у наступ і не прорвемо ці окопи. Тому протяжність окопів – це не показник”, – розповідає сайту ТСН.ua військовий експерт Олег Жданов.

Любителі окопної війни

Він додає, що окопна війна – це фішка росіян, вони інакше воювати не вміють.

“Росіяни не вміють вести мобільну або активну оборону, як, наприклад, наші військові, які демонструють це вже не перший місяць, стримуючи наступ противника та ідучи у наступ. Тому росіяни і закопуються. Окопна війна – це рівень навіть не Другої, а Першої світової війни. Тоді воювали окоп на окоп і все залежало від кількості у тих окопах бійців, та хто з них глибше закопається. Війна в окопах – це фішка росіян, іншого від російської армії і чекати годі”, – каже Олег Жданов.

Як їх треба нищити

Експерт вважає, що нищити окопи окупантів потрібно всіма наявними вогневими засобами.

“Бажано робити це дистанційно – артилерія, безпілотники, ракети та авіація. Саме цими засобами треба наносити ворогу максимальну шкоду та завдавати ударів по їхнім окопах. Після цього нашій піхоті буде набагато легше штурмувати укріплення. Не здивуюся, якщо у траншеях нікого не буде після артобстрілу. Такого прагне кожна армія, і військо, у якого краще вдаються такі дії – перемагає”, – пояснює експерт.

Тактика загарбників

Олег Жданов каже, що ми не могли проконтролювати те, що відбувається на окупованих Росією територіях, а саме появу там кілометрів окопів та інженерних споруд.

“Росія окупувала частину українських областей і панувала там як хотіла. Ця армія не вміє по-іншому воювати, вона вміє лише добре рити окопи. Тому після стабілізації лінії фронту, вони одразу почали обладнувати лінію оборони для того, щоб утримати захоплену територію. Це їхній принцип ведення бойових дій: пройшли кілометр – відрили окоп для оборони, ще пройшли кілометр – відрили нові позиції для оборони, а потім об’єднали їх в лінію оборони. Такий у них принцип захоплення територій”, – розповідає Олег Жданов.

Хто має копати окопи у нас?

Експерт додає, що якраз у вмінні рити окопи російська армія випереджає нас. А нам досі потрібно мотивувати бійців, щоб вони бралися за лопати.

“У російській армії зараз оборонні споруди будують великі дорожні та будівельні компанії. Той же Росавтодор – риє окопи, до того ж робить це дуже швидко та професійно. А у нас такого чомусь немає. Навпаки, на телебаченні, я почув рекламу, яка мене шокувала. Коли дитина питає у батька: “Татку, а ти добре закопався чи ні?”. Ми, на жаль, покладаємо інженерне обладнання позицій на наших бійців, і це у 21 столітті? Як на мене, то це дуже дивно. Подивіться на росіян, вчіться у ворога“, – підсумовує Олег Жданов.