Окупанти на валізах? Чи готується Росія залишити ЗАЕС і якою може бути угода

Російська Федерація може готуватися до виведення своїх військ із Запорізької атомної електростанції (АЕС). Принаймні про це свідчать інсайди російських ЗМІ та натяки голови МАГАТЕ Рафаеля Маріано Гроссі.

РБК-Україна зібрало все, що відомо про можливу демілітаризацію території АЕС.

Війська на вихід?

Днями російське видання “Медуза” з посиланням на джерела, близькі до Кремля та уряду РФ, повідомило про готовність Москви вивести війська із Запорізької АЕС за певних умов. Зокрема контроль над окупованою з початку повномасштабної війни станцією можуть передати Україні або МАГАТЕ в обмін на гарантії.

Нібито російська влада сподівається виторгувати безперебійний транзит нафти і газу територією України в умовах європейського ембарго на морські поставки, яке набуде чинності з 5 грудня. За словами співрозмовників, на сьогодні є готовність до угоди.

“Качати і продавати нафту і газ дуже важливо для російського бюджету”, – підкреслило джерело “Медузи”.

Зазначимо, територією України йде південна гілка трубопроводу “Дружба”, яким російська нафта поставляється до Угорщини, Словаччини, Чехії та Польщі. Загалом на цей трубопровід зараз припадає третина всіх постачань до Європи.

Як заявив президент НАЕК “Енергоатом” Петро Котін, на сьогодні є ознаки принаймні того, що російські військові готуються залишити станцію. За його словами, є враження, що окупанти вже на валізах і “крадуть все, що можуть знайти”.

Проте ситуація на самій АЕС ніяк не вказує на можливе виведення військових та цивільних фахівців. Наприклад, наприкінці листопада було призначено нове “керівництво”, а також продовжується будівництво ліній електропередач до окупованого Криму, щоб відключити станцію від української енергетичної системи.

Офіційно у Кремлі заперечують підготовку до виведення військ.

“Не треба шукати якихось ознак там, де їх немає і бути не може”, – прокоментував чутки прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.

На думку керівника українського Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка, теоретично прив’язка демілітаризації АЕС до енергетичних гарантій все одно є позитивним сигналом. Зокрема тут він бачить більше вигод для України. Оскільки де-факто вона перебуває у стані війни з 2014 року і весь цей час забезпечувала надійний транзит нафти та газу.

“Все це вже було, ми це бачили. І якщо в принципі буде така умова, то, на мій погляд, на неї можна піти. Не будемо забувати, що є зобов’язання перед нашими західними партнерами. Тим більше, одна з умов, чому Угорщина голосувала за всі пакети санкцій проти Росії, – це що вона деякий час отримуватиме нафту трубопроводом “Дружба”. Тобто, це наші зобов’язання не перед Росією, а перед партнерами”, – зазначив він у коментарі РБК-Україна.

Фактор МАГАТЕ

Роль медіатора у переговорах щодо ситуації на ЗАЕС залишається за Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ). Його керівник Рафаель Маріано Гроссі намагається домогтися фактичної демілітаризації шляхом створення захисної зони вільної від озброєнь та загрози обстрілів.

У листопаді він оголосив про активізацію переговорів. Цьому передували обстріли 20 листопада, внаслідок яких на території станції було зафіксовано не менше 12 прильотів. Було пошкоджено естакади зв’язку зі спецкорпусами, баки запасу хімічно знесоленої води, систему продування парогенераторів, допоміжні системи одного з двох загальностанційних дизелів та інше обладнання. Вибухи відбувалися безпосередньо поблизу реакторів, також був виявлений нерадіоактивний витік.

За оцінкою української сторони, характер ушкоджень вказував на те, що противник намагався вивести з ладу саме ту інфраструктуру, яка потрібна для запуску енергоблоків 5 та 6, щоб відновити виробництво електроенергії для потреб України. В останні тижні енергосистема страждає від ракетних ударів по об’єктах енергетики по всій країні.

В інтерв’ю La Reppublica Гроссі натякнув, що у питанні безпеки Запорізької АЕС є конкретна пропозиція та досягнуто значного прогресу. За його словами, обидві сторони погоджуються з деякими принципами, і демілітаризація у будь-якому разі ляже в основу майбутньої угоди.

“Наша мета – уникнути ядерної аварії, а не створити сприятливу у воєнному відношенні ситуацію для будь-якої зі сторін. Моє зобов’язання – знайти рішення якнайшвидше. Сподіваюся, вдасться зробити це до кінця року”, – наголосив він і додав, що за процесом особисто стежать президенти України та Росії.

При цьому Гроссі традиційно займає нейтральну позицію і не звинувачує Росію в обстрілі атомної станції. За його словами, покладати відповідальність – це не його робота, і він не може виступати суддею щодо цього питання. А тим експертам, які зараз перебувають на станції, важко визначити, з якого боку летять снаряди.

Як зазначає Олександр Мусієнко, пункт про демілітаризацію було передбачено ще за підсумками вересневого візиту МАГАТЕ до Енергодару. І зараз точаться розмови про те, як цього досягти. Але у будь-якому разі демілітаризація матиме позитивні наслідки.

“По-перше, звідти Росія виведе свою військову техніку, виведе військових і, я сподіваюся, припинить, обстрілювати будівлі станції, ставлячи їх під загрозу. По-друге, з рук Росії вибивають серйозний козир ядерного шантажу. По-третє, для нас Запорізька АЕС дуже важлива з точки зору ситуації в енергетиці. Очевидно, нам не завадило б отримувати повною мірою електроенергію з найбільшої в Європі атомної станції. Це допомогло б нам посилити нашу енергетичну безпеку, особливо непростий період ракетного терору”, – розповів він у коментарі РБК- Україна.

Що кажуть в Україні

Українська сторона, схоже, дещо інакше інтерпретує позицію МАГАТЕ, заявляючи, що саме організація хоче виводу військових формувань. За словами радника глави Офісу президента Михайла Подоляка, росіяни збиралися ультимативно вимагати, щоб МАГАТЕ юридично визнало станцію об’єктом “Росатому”, офіційно завести свою команду та займатися виробничими процесами. Але легітимно на ній можуть бути присутні лише українські фахівці.

“Це, загалом, не дуже влаштовує росіян, і підтримки щодо своїх ескалаційних планів на ЗАЕС вони ніде не мали. З іншого боку, ситуація на фронтах зараз така, що Росія тільки борди може поставити, мовляв, вона тут назавжди. У військовому плані вона може чекати на цікаві події в Запорізькій області, тому вже почала підготовку до “негативного” наступу”, – зазначив він.

Крім того, він сумнівається, що окупаційні сили зможуть утримати Запорізьку АЕС. Зокрема противнику доведеться відступити, оскільки його лінія оборони поступово відсувається до російських кордонів. І цього разу кримська історія, коли міжнародна спільнота фактично махнула на окупацію рукою, не пройде.

“Росія і фактично і юридично утримати ЗАЕС не зможе. Ми в будь-якому випадку її забиратимемо, при цьому кількість втрат і всі негативні репутаційні моменти лягатимуть на Росію. Ця країна побіжить. Це важко зробити, але це вже відбувається”, – додав. Подоляк.

Аналогія з зерновою угодою

Експерт Олександр Мусієнко вважає, що угода про виведення російських військ з території ЗАЕС може бути схожою на зернову угоду. Тобто Україна підписуватиме свою частину договору з ООН в особі МАГАТЕ і, можливо, Туреччиною, якщо вона виявить інтерес. І стосуватиметься вона точкових питань.

“За аналогією і зерновою угодою можуть бути порушені виключно два пункти – демілітаризація ЗАЕС і збереження російського транзиту, точка. Якщо далі якісь пункти вноситимуться, наприклад, прив’язка до відмови від контрнаступу на півдні, я взагалі не думаю, що це може стати предметом угоди. Українські умови щодо параметрів перемир’я та переговорів з РФ щодо припинення війни неодноразово були озвучені, я не думаю, що будуть якісь відступи, тим більше у цьому документі”, – наголосив він.

Щодо ультиматуму не проводити контрнаступ у Запорізькій області, то українська сторона на нього просто не погодиться. Наприклад, зернова угода насправді не стосувалася того, що Росія має припинити атаки на Одесу чи область. Як і не завадила Збройним силам України звільнити Херсон.

***

Сам факт того, що Росія може піти на поступки у питанні Запорізької АЕС, говорить про те, що Україна досягає своєї мети. У тому числі щодо просування на південь, паралельно позбавляючись ризиків ядерного шантажу.

Також не варто забувати про те, що до повномасштабного вторгнення станція давала близько 25% усієї електроенергії, і повернення в українську енергосистему з великою ймовірністю може вирішити проблеми з її гострим дефіцитом.