– Тітко Маріє, привіт, а можна мені ключ. Я свій, напевно, загубила. – Ключ? Так ви начебто ще ввечері приїхали. Пізно було, та я бачила твого чоловіка. На обличчя у мене пам’ять хороша,- він це – та й зір не підводив ще. Тебе, звичайно, не помітила. Хіба ти не з ними? – З ними? Ні. А їх багато? Я ще не дійшла до хати. Павло на рибалку поїхав.
Їхати до села вона не збиралася, але ключ завжди лежав у кишеньці сумки. Зважилася лише вранці, Павло поїхав із друзями
Read More