– Заселяйся, – сказала Христина, показуючи Валерії кімнату з диваном, який розкладався з третьої спроби. – Заодно потренуємось жити без чоловіків. Хоча в мене вже третій рік виходить. Ти підтягайся.– Стараюся, – видихнула Валерія, кидаючи валізу в кут. – Лер, ну ти чого як дитина? Ну посварились, ну буває… Мамка спалахнула, ти спалахнула… Давай нормально поговоримо. Повертайся. Нам треба все обговорити.
— А можна я задам одне питання? — Валерія поставила перед свекрухою тарілку з борщем і подивилась суворо, навіть, мабуть,
Read More
