Пішки на 25 поверх: скільки коштує вихід із блекауту у Києві і чому сусіди стають ворогами
Мільйони на інвертори, ключі на ліфти та суди із сусідами: досвід ОСББ, що борються за світло, тепло і воду у багатоповерхівках.
Тривалі відключення світла змушують мешканців Києва не лише щоденно займатися «висотною гімнастикою», підіймаючись сходами на 15 чи 22 поверх, але й приймати рішучі колективні рішення для покращення життя в умовах близьких до блекауту. tsn.ua
Забезпечення багатоповерхівок автономним живленням стає головним завданням для тисяч родин, щоб під час тривалих відключень світла працювали ліфти, подавалася вода та зберігалося тепло.
Коли електричний рай став пеклом
Практично всі київські новобудови критично залежні від електроенергії.
Якщо світла немає, то у квартирі стає холодно вже у першу годину після відключення. А без електрики людям доводиться сидіти по 5-7 годин поспіль, а на добу і всі 15-16 годин. Окрім того, у таких будинках під час відключень відсутня холодна та гаряча вода, не працює каналізація, а також неможливо приготувати їжу. Порятувати себе можна лише походом до кафе або ж готувати на газовому нагрівачі чи балоні, що не дуже безпечно в умовах квартири.
Шлях до автономії: ОСББ, ініціатива й інвестиції
Найлегше «реанімувати» такий будинок, коли вже створено ОСББ (Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку), бо це дозволяє людям колективно ухвалювати рішення. Це також можна зробити і у звичайному будинку, якщо там є ініціативна група мешканців та їм допомагає керуюча компанія.
Такий підхід дозволяє швидше організувати збір коштів, придбання та встановлення необхідного обладнання.
Найбільш популярні рішення: генератори та інвертори з акумуляторними батареями (АКБ). Ці системи живлять насамперед ліфти, насоси для подачі води та тепла та освітлення у місцях загального користування (МЗК).
Ціна питання висока і залежить від поверховості та кількості секцій у багатоповерхівці, адже у деяких 200 або 400 квартир. З мешканців збирають по 5, 6, 8 і навіть 10 тисяч гривень з квартири, сума залежить від площі житла. До прикладу власники трикімнатної квартири платять більше, а однокімнатної — менше.
Скільки коштує «автономне життя»?
Деякі ОСББ придбали генератори ще у 2022 році, коли почалися російські атаки на енергетику. За цей час хтось вже навіть встиг продати «перший» генератор і придбати більш потужний. Але більшість зараз встановлює саме інвертори та купує акумуляторні батареї до них.
Кияни зазначають, що інвертор не завжди рятує під час тривалих відключень, адже базового комплекту може вистачити лише на 4-6 годин роботи, після чого будинок знову залишається без води та опалення.
Щоб інвертор працював довше, потрібні додаткові акумуляторні батареї, а вони коштують дорого. Для забезпечення потреб ОСББ (ліфт + насоси + МЗК) необхідна система хоча б з мінімальною потужністю.
Вартість потужного інвертора (5–15 кВт) від 40 до 120 тисяч гривень.
Акумуляторні батареї (АКБ) від 150 до 400 тисяч гривень.
Монтаж та комутація від 30 до 80 тисяч гривень
Загальна вартість такого проєкту для ОСББ, що забезпечує ліфт, воду та МЗК, рідко опускається нижче 220-250 тисяч гривень і може сягати півмільйона і більше, залежно від вимог до автономності та висотності будинку.
Довгий шлях збору коштів та сусідські «війни»
Шлях «до світла» займає чимало часу — від голосування до встановлення дорогого обладнання.
«У нашому будинку власники однокімнатної квартири мали сплатити 6,5 тисяч гривень, а мешканці двокімнатної та трикімнатної — 8,5. Процес збору коштів тривав місяців 5, і ще десь 2-3 місяці пішло на встановлення інверторів і АКБ. Загалом зараз у нас працює один ліфт, насоси для подачі води та тепла і світло у МЗК — фактично все окрім квартир», — розповідає киянка Ольга.
Вона додає, що загалом з 200 квартир лише у понад 30 відмовилися платити, але коли почалися довготривалі відключення світла, частина власників швидко принесли гроші. А з іншими «незгодними» керівництво ОСББ судиться, вони фактично користуються послугами за чужий рахунок.
«Червоні» та «зелені» сусіди
Світлана, мешканка Позняків розповідає, що вони лише на етапі збору коштів на встановлення інвертора. У їхньому будинку доводилося обходити кожну квартиру і пояснювати сусідам плюси встановлення обладнання: працюючий ліфт, світло в МЗК, холодна та гаряча вода у крані. Квартири — залишаються без світла.
«Процес збору коштів у нас триває вже кілька місяців. Люди погоджуються не дуже охоче, бо більшість квартир у будинку орендуються. У домовому чаті кілька разів публікували списки „червоних“ — хто не заплатив та „зелених“ — хто зробив внесок. Можливо це частково допомогло. Але здавати кошти сусіди почали більш активно, коли збільшилася тривалість відключень. Зараз зібрали 70% коштів», — розповідає Світлана.
Знову здавати кошти?
В одному з ОСББ у Дарницькому районі розповіли, що інвертор у їхньому багатоповерховому будинку встановлений, але працює лише чотири години. Щоб він працював довше, потрібні додаткові акумуляторні батареї.
«Потрібно знову збирати кошти з мешканців, а вони цьому вже не раді. Мовляв, знову збір коштів, а світла у квартирах все рівно немає і після купівлі АКБ нічого не зміниться, бо відключення за часом стають довшими. Якби люди активно здавали гроші, це б можна було швидше все вирішити, а так процес розтягується на місяці», — зазначили в об’єднанні.
Доступ лише для «платників»
Деякі ініціативні мешканці пішли далі, запровадивши системи, які стимулюють сусідів до фінансової участі.
Мешканець одного з будинків Олександр розповів, що на ліфти було встановлено СКД (систему контрольованого доступу):
«Коли немає світла, то користуватися ліфтом можуть лише ті мешканці, котрі скидалися коштами на генератор. Магнітний ключ прикладаєш до коробочки, пристрій бачить твій поверх і можеш тільки на нього піднятися ліфтом. Після цього багато халявщиків почали теж здавати гроші. Зараз ці кошти йдуть на заправку генератора».
Схожа система працює і в багатоповерхівці Дніпровського району, але там люди, які не мають ключа від ліфта, просто заходять у кабіну і чекають, поки прийде хтось із сусідів, щоб із ним піднятися нагору. Хтось відмовляє халявщикам, а хтось погоджується «підвезти».
В одному з ОСББ розповіли, що ще перед війною намагалися встановити в будинку СКД. У кабінах ліфтів навіть вже розмістили пристрої для зчитування інформації з магнітних ключів, але процес застопорився.
«Люди категорично відмовилися платити за це. Кажуть їм достатньо консьєржок, які чергують у під’їзді. Тож, запустити цей проєкт не вдалося. А ми планували систему контролю розширити і на МЗК, щоб обмежити доступ сторонніх осіб», — розповіли в об’єднанні.
Персональна автономія як порятунок
Якщо ж генератор не потужний або до інвертора немає додаткової акумуляторної батареї, то будинок після п’ятої години відключення залишається без світла. Саме тому мешканці, які мають кошти, встановлюють інвертори у квартирах.
Киянин Сергій розповідає, що встановив у помешканні інвертор з двома потужними АКБ. Від них заживлено все світло квартири, працює мікрохвильова пічка, холодильник, чайник.
«Обладнання не з дешевих, але відключення світла на 8 годин поспіль витримує. Якщо вчасно переключати в щитку, щоб зарядилися акумулятори, можна спокійно пережити відсутність світла й 15-17 годин на добу», — розповідає Сергій.
Компенсація витрат за рахунок міста
Представники ОСББ та ініціативних груп розповідають, що вже отримували компенсації від міста за придбане дороге обладнання — хтось отримав 200, а хтось і 300 тисяч гривень.
ТСН.ua поцікавився в КМДА, скільки будинків вже отримали компенсацію від міста, і які саме міські програми можуть бути корисними для киян, які тільки планують встановити альтернативні джерела живлення.
У столичній мерії кажуть, що у Києві діє 5 муніципальних інструментів підтримки будинкових громад (в багатоквартирних будинках). Вони дозволяють мешканцям встановлювати в будинку альтернативні джерела живлення або комплексно впроваджувати енергоефективні проекти.
Це програми співфінансування, за умовами яких місто відшкодовує щонайменше 70% вартості робіт та обладнання, механізм часткового відшкодування або надання фінансової допомоги на певних умовах. І ці програми діють як для ОСББ та ЖБК, так і для будинків, де вони не створені.
«Зараз шалена увага до Порядку часткового відшкодування вартості незалежних джерел енергії: бензинових, дизельних, газових генераторів, сонячних зарядних станцій, інверторів тощо. Вона запрацювала після початку повномасштабного вторгнення і стала порятунком для сотень житлових будинків після того як ворог почав масовано обстрілювати енергооб’єкти і дефіцит виробництва електроенергії ставав все відчутнішим. Станом на початок поточного року в житлових будівлях Києва встановили понад 670 одиниць різного обладнання», — розповіли ТСН.ua в КМДА.
Як змінилися умови компенсації
Там додають, що від 4 липня 2025 року Київрада ухвалила рішення щодо удосконалення умов отримання компенсації.
«Раніше діяло обмеження — гранична максимальна сума компенсації складала 80 тисяч гривень для усіх будинків. Але у Києві близько 12 тисяч житлових будівель, різної серійності, року забудови, технічного стану. Вони потребують різної потужності та кількості обладнання, а, відповідно, різних обсягів допомоги», — додають у мерії.
Тож зараз механізм дозволяє компенсувати 75% вартості вже придбаного генератора або іншого обладнання з наступними граничними максимальними сумами:
для будинків, поверховістю до шести поверхів, до 100 тис. грн компенсації;
будинки від 7–16 поверхів — до 200 тис. грн компенсації;
будинки від 17 поверхів та з даховими або вбудовано-прибудованими котельнями — до 300 тис. грн компенсації.
У КМДА погоджуються, що альтернативні джерела живлення стрімко набули популярності як антикризове технічне рішення. Ще більше цьому сприяли умови міста, яке пропонує ще й «кешбек» за придбання таких систем.
«Загалом за останні три роки відшкодовано близько 4,5 тисяч одиниць різного обладнання, що дозволяє забезпечувати будинки альтернативними джерелами живлення. Більше тисячі будинків скористалися цим інструментом, а сума відшкодування склала понад 120 млн грн (це з урахуванням, що фінальних цифр за 2025 рік ще немає і ці цифри будуть ще більші)», — пояснюють у КМДА.
Як скористатися міськими програмами
У Києві діє цілий ряд програм підтримки, що покривають значну частину витрат на підвищення енергоефективності та енергостійкості будинків:
Порядок часткового відшкодування вартості незалежних джерел енергії:
Компенсація до 75% вартості вже придбаних генераторів, сонячних зарядних станцій, інверторів тощо.
Для кого: усі багатоквартирні будинки.
Конкурс енергоефективних проектів «70/30%»:
Місто оплачує 70% вартості робіт. Включає встановлення ІТП, утеплення фасадів, заміну вікон, оснащення альтернативними джерелами живлення та інше.
Для кого: лише ОСББ та ЖБК.
Програма «Капремонти» (з елементами енергоефективності):
Фінансова допомога на реконструкцію, капремонти та технічне переоснащення спільного майна, включно з незалежними джерелами живлення.
Для кого: усі будинки, в тому числі без ОСББ чи ЖБК.
Кредитування від Револьверного фонду КМДА:
Надання кредитів та позик ОСББ для модернізації житла, енергоефективності, встановлення генераторів та сонячних батарей. Фонд вже надав 17 кредитів та позик, з яких перші два будинки успішно повернули кошти.
Для кого: ОСББ та ЖБК.
«Є вже перші два будинки, які ефективно використали кошти і повернули позики фонду. Мова іде про ОСББ „Дніпровська набережна, 23“ та „Герцен парк“, які залучили кошти на підвищення рівня енергостійкості своїх будинків: встановили сонячні електростанції — панелі, інвертори й акумуляторні батареї. В умовах знеструмлень в будинках продовжують функціонувати основні будинкові системи», — розповідають в КМДА.
Досвід «старожилів» міських програм
У столиці є ОСББ, які беруть участь у міських програмах співфінансування з 2016 року. Наприклад, житловий будинок на Берестейському проспекті, 93 («ОСББ „Авіатор-4“).
Тут встановлений індивідуальний тепловий пункт із погодним регулюванням, замінені й оснащені частотними перетворювачами ліфти, утеплені фасад і покрівля, в місцях загального користування замінені вікна та двері. Завдяки проведеним енергоефективним заходам вартість опалення в цьому будинку складає в середньому на третину менше.
«У 2024 році ОСББ ухвалило рішення отримати позику терміном на три роки від Револьверного фонду на суму 700 тис. грн для встановлення незалежного джерела електроенергії — сонячної електростанції. Завдяки сонячній електростанції під час відключення світла в будинку працює ліфт, насоси гарячої та холодної води, освітлення МЗК та зв’язок», — розповідають у мерії.
До речі, у 2025 році в рамках конкурсу для ОСББ та ЖБК «70/30» виконується рекордна кількість проектів встановлення СЕС (сонячних електростанцій) в житлових будинках — більше 30 проектів. Тобто актуальність встановлення альтернативних джерел живлення лише зміцнюється, а кияни все більше прагнуть підвищувати енергостійкість своїх помешкань.
