Після 23 років сімейного життя, дізналась, що чоловік мене зраджує. Мало того, після розлучення він відсудив половину будинку, який мені дістався від батьків. Щоб забутись, я поїхала в Болгарію на заробітки. Там за деякий час моє життя докорінно змінилось. Я б і не поверталась, якби син не вирішив одружитись. Під час весілля я таке зробила, що чоловік і заговорити зі мною боявся.

Після 23 років сімейного життя, я з’ясувала, що мій чоловік має іншу жінку.

З Орестом ми одружились, будучи ще студентами. Жили в селі в будинку моїх батьків, яких на той час вже не було на цьому світі. Оформила дім на себе, будучи вже в шлюбі.

Ми мали невелику господарку і обоє працювали на роботі. З часом у нас народився син, виховання якого впало на мої плечі. Нам скрутно жилось, тому я подалась на заробітки.

Подруга давно запрошувала, вона вже кілька років працює в готелі в Болгарії прибиральницею. Виходу не було, тож я поїхала. Сину на той момент було 16 років.

Потрібен був ремонт будинку і син скоро мав стати студентом.

Я пробула на чужині 5 років. За цей час, я надсилала гроші Оресту, а він облаштовував нашу оселю. Я приїздила рідко. Одного разу, коли таки навідалась додому, то виявила, що у чоловіка нові стосунки. Дізналась про це випадково, коли взяла до рук телефон Ореста і побачила смс, яке якраз прийшло:

“Я вже зібрала валізи. З нетерпінням чекаю на наш відпочинок в Карпатах”.

Я оторопіла і вирішила все з’ясувати.

– Що це означає? – питаю в чоловіка. – І хто така Леся?

– Це моя майбутня дружина – заявив Орест. – Тому збирай речі і звільни будинок.

Від такого нахабства я дар мови втратила.

– Яка ще нова дружина? А я хто? До того ж, якщо плануєш нову сім’ю, то ти забирайся, бо це будинок моїх батьків – кажу.

– Він опинився у твоїй власності, як ми були вже одружені, тому мені належить половина.

З Орестом я розлучилась і через суд отримала половину свого ж будинку. Чоловік зробив моє життя там нестерпним, тому я повернулась на роботу в Болгарію. Мало того він і сина проти мене почав налаштовувати, але Артем не ведеться на такі вибрики тата.

В Болгарії я багато працювала, щоб забутись, а згодом познайомилась з чоловіком на ім’я Антон. Він місцевий і на 3 роки молодший за мене. У нас зав’язались стосунки.

Антон дуже гарно до мене ставиться і оберігає. Сину я розповіла про свої відносини і Артем мене підтримав. Ми прозустрічались рік, а тоді розписались.

Від знайомих довідалась, що нова дружина Ореста його кинула з малою дитиною і втекла.

Я б і не поверталась додому, але син вирішив одружитись.

На весіллі всі знайомі мені робили компліменти:

– Ти так гарно виглядаєш, ніби помолодшала.

– Твій чоловік так тебе любить.

Орест же ходив з опущеною головою. Він навіть не розмовляв зі мною.

Я спершу дуже засмутилася, що таке відбулось в моєму житті, а тепер вдячна долі, що маю такого чоловіка, як Антон. З ним я дійсно щаслива.

Чи були у вас схожі ситуації в житті?