Пів pоку я коxану дpужину не бачив, на фpонті був. А кoли пpиїхав на кілька днів, випадково дiзнався, щo вона…
Я в шлюбі всього три роки. Оксану зустрів в клубі ще до війни. Ми почали спілкуватися.
На той момент я вже був впливовим бізнесменом, мав власне виробництво. Та мріяв лише про сім’ю і дітей. Все ж 33 роки, що ще треба?
Оксана неймовірно гарна. Та в неї є дитина від першого шлюбу. Та я зовсім не проти. Ну зробила колись вона помилку, побралась в 18 років, дитина в чому винна. Тим паче Златка – чудова і щира.
Тож ми почали жити разом. А тоді почалась війна, мене мобілізували і дружина стала наполягати, щоб ми розписалися.
– Дорога, а до чого цей поспіх. Влаштуємо велике весілля після перемоги!
– Ти що? Життя одне і воно надто коротке!
Я тоді зовсім головою не думав. Тим паче після того, як побував на фронті все перевертається. Тож погодився і розписалися ми всього за день. Далі спілкувалися лише телефоном, а бачилися раз на пів року. Я дуже сумував. Бізнес свій татові довірив. Він розумний і надійний.
І ось нещодавно приїхав додому на кілька днів. Оксана мене зустріла гарно, всілякого наготувала. Наступного дня ми разом поїхали до лікарні.
Та раптом дружина сказала, що має кудись відбігти. Я зупинився, вона пішла. А тоді зателефонувала, що сумку забула, попросила принести. Я схопив сумку і випадково зазирнув всередину. Там була тека з якимись документами.
Не стримався й подивився. Ви не уявляєте, що це було. Там йшлося, що в разі моєї гибелі бізнес переходить повністю їй.
А ще, що виплату отримає вона, навіть не навпіл з моїми батьками. Мене мало не знудило.
Сумку їй приніс. Та доки чекав – зателефонував юристу. Той сказав, що з усім розбереться. Картки дружини заблокував, а бізнес взявся на мого батька переоформляти.
Наступного дня кохана не змогла розрахуватися в салоні краси. Занепокоєна мені зателефонувала:
– Щось з карткою сталось!
– Нічого, я її заблокував. Якщо ти мене і справді кохаєш, то знайдеш собі роботу і будеш з війни чекати. А не на мою гибель розраховувати!
Коли я повернувся додому, вона благала пробачити. Присягалась, що немає злих намірів.
Я повернувся на війну, та довіру до дружини втратив. А ви як гадаєте, після такого можна щасливо жити?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!
Головне фото ілюстрація
