Побачив істоpію про “нaйгеніальнішу” воєнну опеpацію і вже дві години pидаю…
Подаємо мовою оригіналу:
Побачив історію про “найгеніальнішу” воєнну операцію і вже дві години ридаю. Внємліть і ви, друзі.
Замислив один з кращих путінських полководців, нащадок традицій воєнного мислителя Жукова, генерал-полковник Теплинський тонку воєнну операцію.
Полягала вона в тому, що він зібрав свої війська й демонстративно вишикував їх у дві красиві походні колони так, аби ЗСУ їх побачили.
Розрахунок мислителя був такий: ми покажемо українцям, що відводимо свої війська на іншу ділянку фронту. Українці побачать, як колони кудись йдуть і, дочекавшись, коли вони зникнуть за обрієм, звісно, кинуться на штурм нібито послаблених позицій руссовоїнства. Він би в такій ситуації на місці українських генералів точно б кинувся. А тим часом колони тихенько, непомітно під покровом ночі повернуться на позиції й зустрінуть ЗСУ в усій своїй жахливі красі, влаштувавши пастку.
І українці завдяки дронам красиві колони, що вишикувалися на дорогах для подальшого руху, побачили. По-ба-чи-ли і, трохи почесавши потилиці через здивування такою дивною стратегією, не стали чекати зникнення за обрієм, а лупонули “хімарсами”. В результаті, вийшов епічний феєрверк з розбитою палаючою технікою, 78 “двухсотими” та парою сотень “трьохсотих”.
Вийшло цілком за заповідями Жукова.
Той завжди ставив себе на місце противника, через що програвав усі битви, адже приписував опонентам свій рівень інтелекту і чекав, що той діятиме так, як діяв би він сам.
Ось він, герой нашого часу. Воєнний геній, яких не бувало з часів Клаузевіца.
Особисто мені для нього другої геройської зірки не жаль – Героя України
