Порошенко нарешті озвучив свої справжні наміри – подробиці
П’ятий президент України та лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко взяв участь у засіданні Міжпарламентської ради Україна–НАТО, яке відбулося у Брюсселі.
Про це повідомили у пресслужбі політичної сили.
Участь у засіданні Україна–НАТО
Під час виступу у штаб-квартирі Альянсу Петро Порошенко подякував генеральному секретарю НАТО Марку Рютте та державам-союзникам за підтримку України в умовах повномасштабної війни.
Окремо він згадав промову генсека НАТО на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, звернувши увагу на акцентування уваги на українському питанні як ключовому виклику для безпеки Європи.
Підтримка України як інвестиція у безпеку Європи
Порошенко наголосив, що допомога Україні є вкладом у власну безпеку країн-членів Альянсу. За його словами, оборона України напряму пов’язана із захистом європейського континенту.
Він зазначив, що сьогодні Збройні Сили України фактично виконують роль опори трансатлантичної безпеки.
Лідер «ЄС» підкреслив, що НАТО залишається найсильнішим і найнадійнішим безпековим союзом у світі. Водночас він висловив скептицизм щодо альтернативних гарантій безпеки, які обговорюються з 2024 року.
За його словами, будь-які гарантії можуть бути лише перехідним етапом на шляху до повноправного членства України в Альянсі.
Позиція щодо членства України в НАТО
Петро Порошенко заявив, що не погоджується з ідеєю надання Росії права вето на вступ України до НАТО. Він наголосив, що рішення про членство мають ухвалювати виключно Україна та держави-члени Альянсу за підтримки генерального секретаря НАТО.
Він також зазначив, що Україна має потенціал стати однією з найбільших і найпрофесійніших збройних сил у Європі.
Демократія, реформи та післявоєнні виклики
Окремо Порошенко звернув увагу на те, що НАТО — це не лише про безпеку, а й про свободу та демократію. За його словами, демократичні цінності потребують постійного захисту та оновлення.
Він наголосив на важливості проведення вільних і чесних виборів після завершення війни, підтримки реформ, зокрема антикорупційних, а також захисту прав опозиції як складової демократичного розвитку держави.
