Поїду до Польщі. Попрацюю трохи, а тоді повернусь і щасливо заживу з Орисею та доньками – сказав Назар Я просила сина залишитися, ніби відчуваючи погане.

Чоловік говорить, що таку невістку варто гнати з хати, а мені онуків шкода.

Назар одружився з Орисею і вони стали жити в квартирі мого чоловіка. Гарно жили. Назар працював на будові та заробляв чималі гроші. Орися сиділа вдома з дітьми, бо з моменту весілля народилось у них двоє донечок, одна за одною.

– Поїду я, мамо, на заробітки до Польщі. Попрацюю трохи, а тоді повернусь і щасливо заживу з Орисею та доньками.

– Для чого тобі ті заробітки? Маєш гарні гроші й тут. Твої друзі і того не заробляють – просила я сина.

– Ні. Я хочу купити нам квартиру і назбирати певну суму на свій бізнес, а тоді можна буде жити у своє задоволення.

Орися не дуже чоловіка зупиняла. Вона до роботи не дуже бралась. Краще їй, щоб чоловік гарував, а вона сиділа вдома. От Назар поїхав. Це було ще в грудні 2021 року.

Спершу все добре було. Син часто телефонував і до нас, і до Орисі та надсилав своїй сім’ї грошові перекази. Та згодом щось змінилось. Назар все рідше дзвонив до дружини, а тоді і зовсім перестав. Орися з доньками весь час так і жила у квартирі мого чоловіка. На роботу невістка не ходила, бо дівчата ще малі були.

Одного дня син зателефонував до мене і ошелешив новиною:

– Мамо, я покохав іншу жінку і в Україну не повернусь. Житиму тут.

Я від здивування спершу не промовила ні слова, а тоді кажу:

– А як же Орися і доньки? Вони ж тебе чекають.

– З Орисею розлучусь, а на дітей гроші буду надсилати. Та й по всьому. Не хочу все життя промарнувати з жінкою, яку не кохаю.

Навіть з розмова з батьком сина не переконала.

Ми перший час не знали, як Орисі повідомити таку новину, а тоді наважились. Невістка відреагувала спокійно, а тоді сказала:

– Я залишусь жити тут, а ви повинні мене забезпечувати, бо ваш син покинув мене з двома дітьми. Тому мусите робити все, щоб залагодити провину Назара.

Ми так і робили. Орися жила у нашій квартирі, ми оплачували комунальні, купували продукти та одяг дівчатам. Невістка дуже швидко вилізла на голову. Назар став менше надсилати грошей дітям, тож нам щоразу ставало важче. Орися ж і не думала йти на роботу, хоч дівчата вже були старші і ходили в садочок. Чим невістка займалась той час, як дітей вдома не було – не знаю.

– Орисю, може б ти почала працювати? Ми й далі допомагати будемо, але й ти щось роби – казала я.

– Я дітьми займаюсь, а ви мусите забезпечувати онуків, як ваш син не хоче. Це ж не лише мої діти.

Знайомі кажуть гнати таку нахабну й ліниву невістку. Ми стали оплачувати лише комунальні послуги, в все решта перестали фінансувати. Орисю це дуже розізлило і вона почала сваритись і з нами, і з Назаром стосовно цього. Син сказав мені після розмови з Орисею:

– Я надсилаю їй достатньо грошей, а ви і не думайте потакати її забаганкам. Нехай виходить на роботу і працює, а не пролежує боки в квартирі.

Чоловік теж хоче прогнати Орисю, а я шкодую онучок, бо з такою самою їм важко буде. Але й тягнути постійно тягнути на собі колишню невістку не можу.

Як вчинити? Дайте пораду