Путін не попередив Китай про вторгнення в Україну: що сказав диктатор Сі Цзіньпіну

Глава Кремля Володимир Путін не попередив свого китайського колегу Сі Цзіньпіня про намір повномасштабно вторгнутися в Україну. Тепер в Пекіні говорять про особисту недовіру до російського диктатора.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Financial Times.

“П’ять високопоставлених китайських чиновників, які ознайомлені з цим питанням, протягом останніх дев’яти місяців у різний час повідомили FT, що Москва не повідомила Пекін про свій намір розпочати повне вторгнення в Україну в Україну до того, як Путін наказав атакувати”, – пише видання.

Такі погляди суперечать враженням, створеним спільною заявою Китаю та Росії від 4 лютого після зустрічі Сі Цзіньпіня та Путіна в Пекіні – лише за 20 днів до нападу Росії на Україну. У ній проголошувалося, що “у китайсько-російського співробітництва немає обмежень, немає заборонених зон”.

Крім того, як інформує газета, попри всі публічні проголошення “двосторонньої дружби”, у приватних розмовах деякі китайські чиновники висловлюють принаймні певну частку недовіри до самого Путіна.

Хоча жодної стенограми розмови російського диктатора та лідера Китаю не було оприлюднено, один чиновник сказав FT, що Путін сказав Сі Цзіньпіну, що Росія “не виключає вжиття будь-яких заходів”, якщо українські сили нападуть на російську територію.

Втім, китайська влада сприйняла це як сигнал про можливі обмежені військові дії, а не про масоване вторгнення.

Також в матеріалі звертається увага на те, що зараз Китай вважає імовірним, що Росія не зможе здолати Україну і вона вийде з конфлікту “другорядною державою”, яка значно послабшає в економічному та дипломатичному відношенні на світовій арені, кажуть джерела газети.

Вказано, що ця лінія є лише одним із напрямків ширшої стратегії, спрямованої на зменшення відчуття ізоляції Китаю та запобігання зближенню Європи зі США.

Основна хитрість Пекіна полягає в спробі запевнити європейських партнерів у тому, що він готовий використати близькість своїх відносин з Москвою, щоб стримати Путіна від використання ядерної зброї.

Інший аспект стратегії Пекіна полягає в тому, щоб позиціювати себе не лише як потенційного миротворця, але й як готову сторону в будь-яких післявоєнних зусиллях допомогти відбудувати Україну.

Сам Сі Цзіньпінь прагнув представити себе прихильником миру у своїх зауваженнях до Путіна наприкінці минулого місяця.

“Китай продовжуватиме відстоювати об’єктивну та справедливу позицію, працюватиме над об’єднанням міжнародної спільноти та відіграватиме конструктивну роль у мирному врегулюванні української кризи”, – сказав він.

У підсумку видання акцентує, попри заперечення Пекіна про те, що він не мав попереднього попередження з боку Москви про повномасштабне вторгнення в Україну, все ще існує значний скептицизм щодо зусиль Китаю налагодити відносини з Європою.

Оскільки офіційні особи в ЄС та уряди держав-членів постійно критикують підтримку Китаєм війни Путіна та неспроможність Сі чинити на нього тиск, щоб він її припинив.

Крім того, різке виявлення у війні залежності ЄС від Росії в енергетичних ресурсах прискорило поштовх зменшити подібну залежність від Китаю у сфері сировини та технологічних товарів.