Радикальна невизначеність: стратегія Трампа стала для Путіна потрясінням — The Telegraph

Стратегія Дональда Трампа щодо України показала, що навіть Путін має йому підкоритися, пише видання The Telegraph.

Коли Дональд Трамп рік тому вдруге здобув перемогу на виборах президента США, він пообіцяв своїм прихильникам старт «золотої епохи» для країни. Втім, на тлі ейфорії перемоги, світові аналітики та «хор похмурих голосів» прогнозували: для Європи та інших союзників Америки його повернення до влади може обернутися небезпечною епохою невизначеності та темряви. tsn.ua

Про це пише The Telegraph.

Протягом багатьох місяців передвиборча риторика Трампа малювала крижану картину того, що саме він збирається робити з країнами, які були друзями США протягом поколінь. Якщо інші союзники по НАТО не почнуть витрачати більше на власні збройні сили, то Трамп не тільки відмовиться виконувати договірні зобов’язання США щодо їхнього захисту, а й «заохотить» росіян «робити все, що їм заманеться», пише ЗМІ.

Він обіцяв закінчити війну в Україні протягом 24 годин, що породило припущення, що Америка може об’єднатися з кремлівським диктатором Путіним, щоб змусити президента України Володимира Зеленського погодитися на умови Росії та вибрати капітуляцію як найшвидший спосіб встановити мир, а також надасть Ізраїлю повну свободу дій для ведення війни в Газі.

А, запровадивши каральні тарифи, Трамп розпалив би суперництво Америки з Китаєм, ризикуючи неконтрольованою ескалацією між двома державами Тихоокеанського регіону. Однак після року галасу та люті правда полягає в тому, що жоден із цих трампістських кошмарних сценаріїв не втілився, йдеться в матеріалі. Трамп продемонстрував здатність досягати реальних успіхів у зовнішній політиці.

Стратегія невизначеності щодо України та Росії

Невизначеність може працювати в обидва боки. Тримаючи всіх постійно в стані дисбалансу, Трамп може також переконати агресора в тому, що наслідки перевірки Америки занадто непередбачувані, щоб ризикувати.

І якщо існує керівний метод зовнішньої політики Трампа, то це метод радикальної невизначеності. Змушуючи і друзів, і супротивників грати у вічну гру вгадування — звичайна риторика це чи реальність — Трамп прагне підпорядкувати їх своїй волі.

Ніхто не відчув це сильніше, ніж президент України Володимир Зеленський, який зіткнувся з люттю Трампа в Овальному кабінеті в лютому. Америка на деякий час припинила ділитися розвідданими і постачати зброю, з очевидною метою зломити Зеленського і змусити його капітулювати перед Путіним.

Однак до вересня Трамп здійснив повний розворот і заявив, що Україна не тільки може перемогти російське вторгнення, а й повернути кожен сантиметр окупованих територій і «відвоювати всю Україну в її первісному вигляді».

Якщо Путін вважав, що він якимось чином не підпорядковується правилу радикальної невизначеності або наділений привілейованим розумінням ухвалення рішень Трампом, то останні події стали для нього грубим потрясінням, пише ЗМІ. 22 жовтня Трамп раптово скасував саміт із Путіним і зробив кроки, щоб задушити нафтові доходи Росії, запровадивши санкції, що паралізують «Роснефть» і «Лукойл».

На тлі всіх зигзагів, політика Трампа щодо України, схоже, набула кількох послідовних ниток: Америка не дозволить Росії просто виграти, але Конгрес також не проситиме схвалити нові багатомільярдні пакети допомоги. Трамп очікуватиме, що Європа візьме на себе левову частку витрат на підтримку України; будь-яка американська зброя не буде подарована, а буде продана Києву на комерційних умовах.

Водночас останні санкції показують, що Трамп готовий чинити на Росію більше економічного тиску, ніж Байден коли-небудь чинив.

«Трамп зрозумів, що не може дозволити Україні програти, особливо якщо відповідальність покладуть на нього. Він робить усе, щоб покласти максимум тиску на європейців, щоб вони закривали фінансові дірки», — зауважив колишній міністр закордонних справ Великої Британії Джеремі Гант, який мав справу з Трампом у його перший термін.

Враховуючи, що Україна — найбільша країна Європи після Росії, немає нічого необґрунтованого в очікуванні, що європейські уряди оплатять більшу частину рахунків за підтримку Зеленського. І тому поки що Трамп навряд чи втече від України або будь-якої іншої міжнародної кризи.

Трамп змусив європейських союзників платити

Повідомляється, що за останні 12 місяців Трамп, ймовірно, навіть зміцнив НАТО, залякавши європейських союзників і змусивши їх витрачати більше на власну оборону. І він вдарив по «сонній артерії» доходів Путіна так, як президент Байден ніколи не робив, запровадивши американські санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній — «Роснефти» та «Лукойлу».

Щоб усвідомити масштаб трансформації НАТО, журналісти пропонують пригадати, що коли Путін уперше вторгся в Україну у 2014 році, лише два європейські союзники — Велика Британія та Греція — витрачали на оборону понад 2% ВВП. Навіть коли Путін почав повномасштабний наступ вісім років по тому, 2022 року, лише шість європейських держав виконували цільовий показник у 2%.

Цього року, навпаки, всі 32 члени НАТО досягнуть цього рівня, а п’ять європейських країн — Польща, Естонія, Латвія, Литва і Норвегія — підуть далі і витратять на оборону (у частці від ВВП) більше, ніж США.

«Протверезлива правда полягає в тому, що навіть однієї лише агресії Путіна було б недостатньо, щоб розвернути „супертанкер“ європейських оборонних витрат — для цього також знадобилися погрози Трампа покинути альянс», — ідеться в матеріалі.

На саміті НАТО в Гаазі в червні Трампу вдалося переконати союзників підняти їхні оборонні витрати далеко вище за 2% — до 3,5% ВВП, плюс ще 1,5% понад це на інфраструктуру національної безпеки. В обмін на це зобов’язання Трамп погодився підтвердити «непорушну прихильність колективній обороні, закріплену в статті 5 договору — що напад на одного є нападом на всіх».

Саме тому сьогодні Путін стикається з Європою, яка переозброюється швидше, ніж будь-хто міг уявити всього три роки тому, тоді як Трамп публічно підтвердив готовність Америки захищати своїх союзників. Принаймні на папері, таке досягнення має зробити Європу безпечнішою.