Росія втрачає статус експортера зброї через війну проти України – NYT

Росія почала втрачати клієнтів, які купували у неї зброю, ще до повномасштабного вторгнення в Україну.

Продаж зброї був важливою частиною зовнішньої політики Росії, але він почав падати ще до її вторгнення в Україну, а війна, ймовірно, тільки прискорить цю тенденцію. tsn.ua

Про це пише The New York Times з посиланням на аналітиків.

Як зазначають аналітики, дії Росії на полі бою підірвали її репутацію як військової держави. А фінансовий і експортний контроль з боку урядів США і Європи значно ускладнить для Кремля спроби презентувати себе як надійного довгострокового постачальника зброї в майбутньому.

“Я не думаю, що Росія зможе оговтатися від цього як великий експортер зброї. Ненадовго, якщо взагалі коли-небудь [зможе]”, – сказав Ян Сторі, політолог з Інституту досліджень Південно-Східної Азії в Сінгапурі.

Зараз Росія, як і раніше, є другим за величиною експортером озброєнь у світі після США. Найбільше ППО і бойові літаки купують Індія, Китай і Єгипет. Протягом останніх років ці продажі значно зросли, зауважує Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI).

Однак від 2017 по 2021 рік, згідно з даними SIPRI, частка Росії на світовому ринку експорту зброї скоротилася на 5% – до 19%, порівняно з попереднім чотирирічним періодом. Її експорт також впав приблизно на чверть, головним чином через падіння попиту з боку Індії та В’єтнаму.

Аналітики відзначають, що по мірі того, як триває війна в Україні і посилюються санкції проти Росії, зростають сумніви щодо якості російської зброї, а також щодо здатності Москви виробляти сучасну зброю та надавати довгострокову підтримку клієнтам, які її купують.

“Росія просто не має технологічної бази чи економіки, щоб підтримувати розробку багатьох видів нової зброї та компонентів”, – сказав старший дослідник зброї в SIPRI Сімон Веземан.

Аналітики кажуть, що Південно-Східна Азія, де Росія традиційно є головним постачальником зброї, є прикладом для занепаду перспектив Кремля як експортера зброї.

Згідно з даними SIPRI, від 2017 по 2021 рік Південна Корея обігнала Росію як найбільшого постачальника зброї в регіоні, забезпечуючи 18% імпорту зброї. Жоден інший експортер не становив понад 14%. Клієнтами Південної Кореї стали Філіппіни, Таїланд, Індонезія та інші.

Також повідомляється, що минулого року Індонезія скасувала замовлення на 11 російських винищувачів, купивши натомість літаки у США та Франції.

Для багатьох країн Південно-Східної Азії Сполучені Штати стають дедалі привабливішим постачальником зброї, оскільки вони пов’язують купівлю зброї з військовою чи дипломатичною підтримкою проти Китаю, сказав пан Веземан. Декілька європейських постачальників зброї були готові допомогти країнам регіону розвивати власну збройову промисловість і можливості, у деяких випадках шляхом передавання технологій, додав він.

Ще одна причина уникати купівлі російської зброї – це продемонструвати нейтральну позицію щодо вторгнення в Україну.

“Незважаючи на ймовірні агресивні спроби Росії продати свій експорт зброї до Південно-Східної Азію, вони знайдуть менше клієнтів”, – сказав Джон Парачіні, старший дослідник оборони корпорації RAND.

Аналітики вважають, що винятком може стати М’янма, влада якої скута санкціями США, що обмежують закупівлі зброї. Однак експерти висловлюють сумніви в тому, чи будуть у Кремля матеріали для виробництва зброї на експорт.

Ще одним можливим клієнтом називають В’єтнам, чий військовий арсенал десятиліттями будувався на радянському і російському зброю. Зміна постачальника може спричинити проблеми з сумісністю озброєння. Втім ще до повномасштабної війни в Україні В’єтнам намагався диверсифікувати свій арсенал, виробляючи власні знаряддя і бронетранспортери і закуповуючи невелику кількість зброї в Індії та Ізраїлі. Тепер цей процес, ймовірно, прискориться, зазначив Нгуєн те Фуонг, дослідник в’єтнамських Збройних сил з Університету Нового Південного Уельсу в Австралії.

Втрати техніки росіянами на війні

Російська оборонна промисловість не може виробляє достатню кількість зброї, а також замінювати ту, яка була знищена під час бойових дій через санкції, які обмежують доступ до передових технологій і західних фінансових систем

За даними ЗМІ, Росія може купувати через треті країни холодильники і пральні машини заради чипів до військової техніки.

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко розповів, що Росія все ще може виготовляти нову техніку, однак вже у значно меншій кількості та не модернізованого зразка.

Військовий експерт Роман Світан прогнозує, що російська армія в найближчі пів року зіткнеться з повною відсутністю важкої техніки.

Військовий експерт Олександр Коваленко зазначив, що зараз Росія відчуває дефіцит артилерії.