Розкpито найбільшу тaємницю cала. Чому пpо це мaйже ніxто ніколи не знав?
Чому більше 2.500 років роблять і їдять сало?
Етимологія
Слово сало походить від праслов’янського sadlo, пов’язане з saditi «садити, сідати» («те, що сідає на м’ясо»), пов’язується також з пракельт. saldi- ((ірл.) saill «солонина», saillim «солю»)
Їдять сало тому, що там є потрібні людині елементи.
Саме ці речовини визначають корисні властивості сала, а це: вітаміни А, Е, D, F, мікроелементи (селен), жирні кислоти (насичені та ненасичені).
Воно посолене шарами, перемежуючи їх сіллю, перцем, корицею, гвоздикою, коріандром, шалфеєм та розмарином.
Для дезінфекції натирають часником, а засолювання та витримка відбуваються при строго певній температурі та вологості.
Кислоти, що містяться в салі, роблять цей продукт справді унікальним.
Так, саме унікальним.
До його складу входить арахідонова кислота, яка відноситься до незамінних жирних кислот.
Зустрічається арахідонова кислота тільки в салі та ніде більше.
Цінна вона дуже широким спектром дій: входить до складу клітинних мембран, сприяє правильному скороченню серцевого м’яза, регулює артеріальний тиск, має профілактичні властивості проти раку, впливає на роботу нирок і покращує склад крові, виводячи з неї зайві холестеринові бляшки, також бере участь у утворенні багатьох гормонів.
Хіба можуть чимось подібним конкурувати із салом «легкі» та рафіновані олії?
Крім унікальної арахідонової кислоти, сало містить ще й цінні незамінні жирні кислоти: пальмітинову, олеїнову, лінолеву, ліноленову, стеаринову. Їх концентрація посилює біологічну активність сала у п’ять разів у порівнянні з вершковим маслом.
Сало містить добре засвоювану форму селена, яка є необхідним мікроелементом для серцево-судинної системи, відмінним антиокислювачем та захисником нуклеїнових кислот від пошкоджень.
Холестерину в салі набагато менше, ніж у вершковому маслі, і йде на створення імунних клітин, що захищають організм від вірусів.
Сало м’яке та однорідне за структурою.
На смак воно дуже ніжне і трохи солодкувате, злегка пряне, із запахом спецій та ароматних трав.
Їдять його зазвичай у чистому вигляді, нарізаному на тонкі скибочки. Іноді його використовують як добавку до складу складних страв.
Слід нагадати: за результатами спеціальних досліджень виявлено, що в 100 грамах свинини міститься 60 міліграмів холестерину, яловичини — 67, телятини — 87, м’яса птиці — 113, маргарину — 186, вершкового масла — 244, білків курячого яйця — 1560, риб’ячого жиру — 5700.
Тоді, як у свинячому салі є тільки сліди холестерину.
Водночас воно містить у собі всі незамінні аміно- і жирні кислоти.
Свіже сало зберігає всі свої біологічно цінні якості, не пошкоджені й не знищені грубою переробкою.
Сучасною медициною встановлено, що сало сприяє виведенню з організму радіонуклідів і тому рекомендується з профілактичною метою, особливо в екологічно несприятливих зонах, щоденно його споживати жінкам по 45—50, а чоловікам — по 65—70 грамів.
Їжте правильне сало, особливо зараз у часи великих стресів.
А якщо поруч стоїть келих гарного напою, то взагалі, просто пісня.
Хорошим і добрим людям – хорошого і смачного сала, а решті – решти!
Реально, балуйте себе іноді такими смаколиками, як хороше сало, за вас це робити ніхто не буде, і нехай весь світ зачекає.
Худнути будете завтра
Будьмо!
@Bogdan Grytsevych
