Що було до Москви та як називалась та територія — історик здивував відповіддю
Задовго до появи Москви землі на північ від Київської Русі називались Заліссям і населялись фінськими племенами, розповів історик Олександр Алфьоров.
Території, які згодом стали серцем Московської держави, у давнину мали зовсім іншу назву та зовсім інше населення. Про це у відео на YouTube розповів український історик, голова Інституту національної памʼяті Олександр Алфьоров.
Главред з’ясував, як раніше називалась Московська держава.
Не Москва і не Русь: як називали цю територію наші предки
За словами історика, в середньовіччі землі, що сьогодні вважаються історичним ядром Росії, зовсім не були частиною Русі. Українці тоді називали ці території Заліссям.
“Землі, які стали пізніше центром Московської держави, і які тоді населяли бідні фінські племена Весь та Меря, ми називали Заліссям”, – пояснює Алфьоров.
Дивіться відео про те, як називали територію Росії до Москви:
Чому саме Залісся: географія як відповідь
Назва Залісся мала чітке географічне пояснення. Територія була ізольована від Київської Русі густими лісами, за якими й розташовувались ці землі.
“Чому Заліссям, друзі? Тому що по відношенню до центральних руських земель, ну, Русь — це середньовічна Україна… ці території… знаходились за величезним лісовим масивом”, – розповідає історик.
Ці ліси мали свою межу — місто Брянськ, яке нині входить до складу Російської Федерації, але в той час був частиною Чернігівського князівства.
“Межа якого — це місто Брянськ, сьогодні, щоправда, в Росії, але тоді це частинка Чернігівського князівства”, – додає він.
Колонізація Залісся: хто і навіщо
Алфьоров підкреслює, що українські князі колонізували Залісся, будуючи на його території міста та фортеці не лише для контролю, а й для захисту.
“Колонізуючи заліські території, наші предки будували там фортеці, міста для того, щоб боронитися і проти місцевого населення, і тримати адміністрацію”, – говорить історик.
Саме тому багато назв населених пунктів у тих краях нагадують українські.
“Саме тому там так часто повторюються назви українських міст. Володимир, Галич, Звенигород”, – зауважив Алфьоров.
