Що означають сигнали Путіна про готовність зупинити війну: аналітики пояснили, звідки вони взялися

Російський диктатор Володимир Путін використовує закулісні канали та посередників, щоб сигналізувати про свою нібито зацікавленість у припиненні вогню в Україні, хоча ще недавно публічно заявляв про протилежне. Очевидно, що така мінлива риторика більше відповідає зусиллям агресора щодо затримки та перешкоджання західній військовій допомозі Києву.

Примітно, що так само Кремль намагався ввести Захід в оману рік тому. На це вказав Інститут вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW). obozrevatel.com

Аналітики згадали нещодавню статтю газети New York Times (NYT), в якій йшлося про те, як західні офіційні особи з вересня 2023 року вловлюють нові сигнали про нібито зацікавленість Путіна в припиненні вогню. Йшлося про заморожування нинішньої лінії фронту. Хоча чиновники одразу зрозуміли, що такі наративи можуть бути “неправильним прагненням Кремля” та не відображати його “щиру готовність” до переговорів.

NYT припустила кілька можливих мотивів, за якими Путін висловив “зацікавленість” у припиненні вогню: майбутні президентські вибори в Росії у березні 2024 року; бажання “залишити свої варіанти відкритими” щодо розв’язання війни та скористатися передбачуваним послабленням підтримки України з боку Заходу “відволіканням” на війну між Ізраїлем та ХАМАС.

“Усі ці мотиви відображають тимчасові причини, через які Путін може домагатися тимчасового припинення вогню, що принесе користь Росії, оскільки дасть їй час підготуватися до нової агресії проти України”, – оцінили в ISW.

Газета NYT також зазначила, що публічна риторика Путіна, який буквально нещодавно підтвердив свої максималістські цілі, рівносильні повній капітуляції України і Заходу, суперечить приватному бажанню диктатора “оголосити перемогу і рухатися далі”.

Водночас ні видання, ні його джерела не дали жодних підстав вважати, що закулісні комунікації Путіна більше відображатимуть його цілі, ніж його публічні виступи, звернені до внутрішньої, української та міжнародної аудиторії. В статті журналістам також не вдалося прояснити, чи є передбачувана зацікавленість диктатора у припиненні вогню тимчасовою паузою або остаточним закінченням війни.

Аналітики ISW звернули увагу, як паралельно цьому прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив NYT, що “Росія, як і раніше, готова до переговорів, але виключно для досягнення своїх власних цілей”. Путін нещодавно підтвердив, що його максималістські цілі в Україні – “денацифікація”, “демілітаризація” та нав’язування країні “нейтрального статусу” – залишаються незмінними. Крім того, диктатор і кремлівські високопосадовці дедалі частіше висловлюють експансіоністську риторику, вказуючи на те, що цілі Росії не виключають “подальших територіальних завоювань в Україні”.

“Час, коли Путін заявив про свою зацікавленість у припиненні вогню, більше відповідає зусиллям Росії щодо затримки та перешкоджання подальшої військової допомоги Заходу Україні, ніж серйозній зацікавленості у припиненні війни, крім повної перемоги Росії”, – висловили переконання в ISW.

Там підкреслили, що аналогічні спроби Кремля ввести в оману західних політиків, змушуючи Україну вести переговори з Росією, спостерігалися взимку 2022-2023 років і ефективно переправляли увагу Заходу на гіпотетичні переговори, а не на забезпечення України достатньою кількістю військової техніки перед весняно-літнім контрнаступом. Тому й нині ймовірніше, що Кремль використовує зворотні канали зв’язку для досягнення аналогічного ефекту на тлі дебатів на Заході щодо подальшої військової допомоги Києву.