ЩOЙНO! Зeлeнcькuй пiдпucaв вaжлuвuй ЗAКOН: тeпep нa poбoтy нe пoтpiбнo xoдuтu… Пoдpoбuцi…
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №10164-1, який регулює особливості дистанційної та надомної роботи. Про це повідомила пресслужба Верховної Ради.
У пояснювальній записці до закону йдеться про ситуацію, що склалася через воєнні дії: чимало шкіл змушені працювати у змішаному форматі навчання — тобто поєднувати очну та дистанційну форми. Це створює труднощі для батьків, які працюють, тоді як їхні діти навчаються з дому.
Новий закон надає право одному з батьків дитини до 14 років, яка навчається дистанційно, за погодженням з роботодавцем перейти на дистанційну або надомну форму роботи.
Службові відрядження для віддалених працівників та захист трудових прав
Згідно з новими положеннями, дистанційні або надомні працівники можуть бути направлені у відрядження, якщо така можливість передбачена їхнім трудовим договором.
Це дозволяє зробити робочі процеси більш гнучкими та дає роботодавцям більше можливостей для ефективного планування.
Окремим пунктом у законі зазначено підвищення рівня соціального захисту тих, хто працює дистанційно. Деталі конкретних змін поки не опубліковані, однак ідеться про посилення гарантій для таких працівників у частині дотримання трудових прав.
Інші підписані закони
Разом із цим документом, Президент також підписав низку важливих законів:
Закон про виплати родинам загиблих добровольців. Документ надійшов до Верховної Ради з підписом 29 квітня 2025 року.
Закон №4351-IX, який встановлює порядок надання одноразової грошової допомоги родинам загиблих військовослужбовців. У ньому визначено чіткі умови для отримання цього статусу та процедуру оформлення фінансової підтримки.
Підписання закону №10164-1 — це ще один крок у напрямку адаптації трудових відносин до нових реалій. У контексті війни та часткового переходу на дистанційне навчання, документ враховує потреби батьків і надає можливість краще балансувати між роботою і доглядом за дитиною.
Крім того, закон формалізує норми, які на практиці вже частково застосовувалися, але не мали чіткого юридичного регулювання. Це допоможе зменшити кількість конфліктів між працівниками і роботодавцями та посилити довіру до трудових механізмів у період кризи.
Загалом нововведення можна вважати позитивними як для працівників, так і для роботодавців, адже вони розширюють можливості організації праці та підвищують соціальну захищеність.
