Події

Швидкого завершення війни точно не буде: політолог озвучив найреалістичніший сценарій

Експерт зазначає, що тривалість війни в Україні та обстріли залежатимуть від декількох факторів.

Після найпотужнішої від початку року ракетно-дронової атаки Росії по українській енергетичній інфраструктурі в Україні знову загострилася дискусія щодо реалістичності швидкого завершення війни дипломатичним шляхом. Масштаб нічного удару 3 лютого, який спричинив нові руйнування та перебої в енергосистемі, став черговим аргументом для тих, хто сумнівається в ефективності переговорів із Кремлем, пише ТСН.

Громадський діяч і віцепрезидент Українського союзу промисловців і підприємців Валерій Пекар відреагував на атаку публікацією мапи російських ударів. Зображення він підписав іронічно:

“На мапі зображений черговий раунд російсько-українських переговорів”, натякаючи, що Москва продовжує вести “діалог” виключно мовою сили.

Політолог Володимир Фесенко у коментарі для видання зазначив, що очікування швидкого миру є радше емоційною реакцією на втому від війни, ніж реалістичним прогнозом. За його словами, навіть попри активізацію тристоронніх переговорів, жодних реальних передумов для завершення війни наразі немає.

Фесенко наголошує, що доки Росія наполягає на виведенні українських військ із Донбасу, прорив у перемовинах неможливий. Ба більше, він вважає, що добровільний відхід української армії з регіону є політично нереалістичним і небезпечним.

Політолог пояснює, що такий крок не лише викликав би суспільне обурення, а й створив би прецедент для подальших вимог Кремля, зокрема щодо Запорізької, Херсонської та навіть Харківської областей, які Росія намагається включити до свого правового поля.

На думку експерта, найбільш імовірним сценарієм найближчих років залишається продовження війни. Він попереджає, що виснаження торкнеться обох сторін, але Україна зазнає більшого тиску через окупацію частини територій та постійні удари по критичній інфраструктурі.

Водночас Фесенко допускає можливість поступового, поетапного припинення вогню – за умови посилення тиску США та Європи на Кремль. Він припускає, що певний прогрес може з’явитися лише у другій половині 2026 року або навіть у 2027-му, але точно не раніше.

Перші кроки, за його словами, могли б включати “енергетичне перемир’я”, зафіксоване документально, а згодом – домовленості щодо морського та повітряного простору. Лише після цього можна було б говорити про припинення бойових дій на суходолі.

Проте завершення війни у першому півріччі 2026 року політолог вважає малоймовірним – надто багато факторів залишаються невизначеними, а позиція Росії поки що не демонструє готовності до компромісів.