Скандальний “цифровий” закон: чи загрожують українцям арешти за копійчані борги
Народний депутат пояснив, що намагалися змінити законотворці.
У парламенті розгорівся конфлікт навколо урядового законопроєкту №9363, який мав на меті цифровізувати виконавче провадження. Народна депутатка Юлія Тимошенко виступила з різкою критикою документа, назвавши його «нашпигованим забаганками силових структур». tsn.ua
За її словами, законопроєкт передбачав можливість автоматичного внесення фізичних та юридичних осіб до реєстру боржників за найменшу заборгованість перед податковою, ТЦК, поліцією чи прикордонною службою — без суду та слідства. Після цього, стверджувала Тимошенко, майно боржників, включаючи транспорт та землю, могло бути автоматично заарештовано.
«Борг може бути на копійки, а майно заарештовується все», — заявила депутатка, закликавши колег заблокувати ухвалення законопроєкту.
Її заклик мав результат: законопроєкт не пройшов друге читання у Верховній Раді.
ТСН.ua з’ясувував, що саме викликало обурення народних обранців та чи дійсно існувала загроза втрати майна за незначні порушення, такі як несплачений вчасно штраф за ПДР або більш суттєві — ухилення від мобілізації.
Що мав змінити скандальний законопроєкт?
Народний депутат Ігор Фріс, який особисто вносив правки до оновленого документа, висловив нерозуміння щодо критики Юлії Тимошенко.
«Законопроєкт не містить жодних обмежувальних норм або встановлення якихось додаткових критеріїв, принципів чи способів накладення обмежень, обтяжень чи арештів на майно громадян, ніж ті, які вже містилися у чинному законі про виконавчі провадження з 2016 року», — розповідає ТСН.ua Ігор Фріс.
Він зазначив, що законопроєкт мав на меті спростити процедуру зняття обтяжень, які фактично такими не є.
Арешт майна за штраф: як це працює зараз?
Ігор Фріс пояснив, що чинне законодавство вже передбачає можливість арешту всього майна особи за несплачений штраф.
«Якщо людина протягом 10 днів не сплатить штраф за порушення ПДР, інформація про це потрапляє до державного виконавця, який відкриває виконавче провадження, вносить дані про боржника до реєстру та накладає арешт на все його майно для забезпечення сплати штрафу», — розповів депутат.
Наразі, щоб зняти арешт та виключити інформацію з реєстру боржників, особі необхідно сплатити штраф, а потім особисто звернутися до державного виконавця для винесення постанови про закриття провадження. Цей процес відбувається в ручному режимі.
Як мало запрацювати після «цифровізації»?
За словами Ігоря Фріса, новий закон мав уніфікувати цей процес.
«До реєстру боржників планувалося підключити всі українські банки. Після оплати штрафу в будь-якому банку, інформація про це автоматично передавалася б до реєстру виконавчих проваджень, і особа автоматично виключалася б з реєстру боржників», — пояснив він.
Розділення арештів: рухоме та нерухоме майно
Депутат підтвердив, що перебування в реєстрі боржників обмежує право особи розпоряджатися своїм майном. Однак новий закон передбачав спрощений порядок для певних категорій об’єктів, зокрема транспортних засобів.
«Автомобіль неможливо було б зареєструвати, зняти з реєстрації чи продати. Також було б обмежено зняття коштів у банках понад 20 тисяч гривень, депозитів та цінних паперів. Варто зазначити, що арешти на ці об’єкти накладаються і зараз. Проте, після ухвалення закону мало відбутися розділення: арешт накладався б на нерухоме майно та спеціальні майнові права на нерухоме майно, а інформація про інші об’єкти вносилася б до реєстру боржників без автоматичного арешту», — роз’яснив Фріс.
Він також наголосив, що навіть за наявності арешту майна за несплачений штраф, особа зможе користуватися коштами на своїх рахунках у межах 20 тисяч гривень.
«Усі обмеження чітко визначені Законом «Про виконавчі провадження», і сума до 20 тисяч гривень на рахунках фізичних осіб блокуванню не підлягає», — підсумував народний депутат.
Таким чином, попри гучну критику, представники влади запевняють, що законопроєкт №9363 не вводив нових драконівських норм щодо арешту майна за незначні борги, а лише мав на меті спростити та автоматизувати існуючу процедуру. Проте, побоювання інших народних депутатів щодо потенційних зловживань, ймовірно, стали головною причиною провалу голосування.