Смерть Кравчука: чим запам’ятався перший президент і що говорив про агресію Росії

Сьогодні, 10 травня, у віці 88 років помер перший президент України Леонід Кравчук. Політик пішов із життя після тривалої хвороби.

Чим запам’ятається глава держави і що він говорив про українців, РФ, окупацію Криму та повномасштабне вторгнення російських військ – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Від викладача до президента

Леонід Кравчук народився 10 січня 1934 року в селі Великий Житин Рівненської області. Сім’я жила бідно, батьки майбутнього політика працювали у польських осадників, тому грошей на все не вистачало.

Після школи Леонід Макарович вступив у економіко-правовий технікум за спеціальністю “бухгалтерський облік”. А в 1958 році закінчив відділення “політекономії” Київського університету.

Свою кар’єру Кравчук почав з викладацької діяльності, а потім вступив в Компартію України.

• 1958-1960 роки – був викладачем політекономії в Чернівецькому фінансовому технікумі;
• 1965-1967 роки – завідував відділом пропаганди і агітації Чернівецького обкому Компартії;
• з 1970 року Кравчук почав будувати кар’єру в ЦК Компартії України – був і інспектором, і помічником секретаря, і завідувачем відділом пропаганди;
• в 1980 році його обрали депутатом Верховної Ради УРСР. А через 10 років він став головою українського парламенту.

24 серпня 1991 Верховна Рада прийняла історичний документ – Акт про проголошення незалежності України. І політик прийняв рішення балотуватися на пост глави держави. В результаті 1 грудня того ж року Кравчук був обраний першим президентом незалежної Украни. За нього віддали свої голоси 61,6 відсотків громадян.

 

Леонід Макарович очолював країну найкоротший термін серед усіх українських лідерів – 32 місяці. Причиною його відставки став шахтарський страйк 1993 року, який привів до дострокових президентських виборів. Згодом політик балотувався на другий термін, проте за результатами голосування поступився своєму конкуренту Леоніду Кучмі.

Після відходу з посади Кравчук часто виступав у ЗМІ, коментував українські та міжнародні питання. А в 2015 році очолив громадську організацію “Рух за Україну в НАТО”.

У 2020 році політика призначили главою української делегації в Тристоронній контактній групі щодо Донбасу. Він змінив на цій посаді Леоніда Кучму.

“Я вже в своєму житті щось бачив і пройшов. Але час для відпочинку не прийшов. Я прийняв рішення, якщо я зможу, а я хочу цього, щось зробити, щоб прискорити мир на Донбасі. Я буду це робити до останнього подиху. Тому я і погодився”, – сказав Кравчук про своє призначення.

Чим запам’ятався Кравчук?

• Підписанням великої Угоди про співпрацю і партнерство з ЄС, що заклала основу європейської інтеграції України.
• Відомим мемом про “кравчучку”. Це спеціальний візок для перевезення невеликих вантажів перекупниками, який рятував українців під час економічної кризи початку 90-х років.
• Легендарною фразою “Маємо те, що маємо”, яка стала розхожою констатацією непростого життя України 90-х років.

Що говорив про Росію, окупацію та війну

• Про агресію РФ

“У цей час хочеться схопитися з лікарняного ліжка та грудьми закрити рідну землю”.

• Про Росію

“Моя найбільша помилка – те, що я вірив Росії. Я не мав права це робити. Коли я вчився в Москві, мені вже було за 30. Я мав доступ до Ленінської бібліотеки, до архіву, якого ніхто не мав. І знав так багато про Росію, про Леніна, про всіх, чого ніхто тоді ще не знав. Я думав, що вона також змінюється. І зміниться нарешті… вона залишилася такою, якою була”.

“Росія вже воює 150 років своєї історії і будь-які рішення приймає не через виконання міжнародних норм або правил поведінки, прийнятих у цивілізованому світі, а діє за схемою “сила повинна брати гору”. І це особливо видно на прикладі України з часів створення незалежної держави. Тому ми повинні бути готові до будь-яких сценаріїв”.

• Про кримський міф

“Ніяких подарунків не було, Україна навіть заперечувала. Тому що знала, які тяжкі часи на неї чекають. Це ж не просто взяли якусь багату територію, треба було облаштовувати, проводити канал … Це ж не просто Україна отримала багатий подарунок, який приносив колосальні доходи. Навпаки – це була витратна територія. І Україна справлялася з цими завданнями”.

“Я на власні очі бачив, які жахи творилися в Криму, як жили люди: вони виходили опухлі від голоду, москіти їх заїдали. Їх туди переселили. І Хрущов дійсно просив Кириченка забрати Крим до складу УРСР. Ну, не може Росія підняти Крим. Це територія, яка або перетвориться на діамант відпочинку, краси, або як росіяни зараз роблять – на військову базу. Однак і цю базу потрібно утримувати, проте без води це неможливо. А води там немає”.

• Про війну

“Ми повинні бути готові до всього. Я скажу відверто і хочу, щоб мене почули всі: в основному документі Росії про зовнішню політику є такий запис: “Україна була, є і буде в системі стратегічних інтересів Росії”. Тобто вони не бачать Україну як окрему державу. Вони бачать Україну як певну підпорядковану територію. Не знаю, може, як губернію. Я навіть не знаю, як вони це розуміють”.

“Коли ми говоримо про війну на Донбасі, не можна говорити “вони нас провокують і стріляють, вбивають”. Це дивне формулювання… ми повинні говорити “вони ведуть проти України реальну війну, порушують домовленості про всеосяжну тишу”, а не “провокують” . Ми будемо називати речі своїми іменами, війну війною, а не якесь АТО, що вони вбивають, а не провокують, діємо жорстко там, де потрібно і гнучко там, де потрібно”.

“Я хотів би, щоб Україна зайняла надійне місце в будівництві європейського дому. Щоб вона вийшла в світ… як цивілізована правова держава”.

• Про Януковича

“Думаю, соромно має бути українському народові за те, кого він вибирав. Я не голосував за Віктора Федоровича і тому особливого сорому не відчуваю”.

“Найбільша помилка Януковича в тому, що він погодився бути президентом”.