Сьогодні мені – 37. Не дуже вдалий рік, але я досі живий. В поточних умовах це вже багато!! Чи не так?
Ігор Криворучко
Сьогодні мені – 37.
Не дуже вдалий рік, але я досі живий. В поточних умовах це вже багато.
В нас тепер інше місце дислокації та інший напрямок. Окупанти постійно атакують і просуваються. Тож відпочити, а тим більше відсвяткувати не вийде.
З’явилося гірке усвідомлення, що я вже не молодий.
Став боятися повернення до цивільного життя. Думаю, що це буде схоже на ситуацію, коли приходиш на свято, але ні з ким з гостей не знайомий і не маєш з ними нічого спільного. При цьому всьому ти змушений робити веселу пику, хоча рахуєш секунди до моменту, коли можна буде ввічливо піти.
Втім, у мене є великі сподівання на одинадцять кілограмів мого персонального антидепресантика. Хочу вірити, що з сином часу сумувати та копирсатися в собі буде менше.
Але для цього потрібно перемогти.
Буду радий вітанням і добрим словом!
