США хочуть зупинити війну за 100 днів президентства Трампа – але ціною може стати Україна

Білий дім прямо заявив про намір допомогти РФ повернутися на глобальний аграрний ринок, знизити вартість страхування судноплавства та полегшити фінансові розрахунки.

Американські чиновники сподіваються домогтися перемир’я між Росією та Україною в перші 100 днів після повернення Дональда Трампа до влади. Такий темп викликає занепокоєння серед союзників: надто поспішна угода може означати втрату важливих позицій для Києва та значні поступки Кремлю. tsn.ua

Про це пише видання The Economist.

Як зазначається в щорічній оцінці розвідувальних агентств США, Путін має всі підстави затягувати переговори – позитивна динаміка на фронті дозволяє йому грати у довгу, очікуючи кращих умов. У той же час Зеленський остерігається “поганої угоди”, яка може спричинити серйозне внутрішнє розчарування та політичну нестабільність в Україні.

У щорічній оцінці загроз, проведеній 18 розвідувальними агентствами США, йдеться про те, що ані Володимир Путін, ані Володимир Зеленський наразі не готові припинити війну, навіть якщо і готові до перемовин. Обидва лідери, як зазначено в документі, “ймовірно, досі вважають, що ризики затяжного конфлікту менші, ніж ризики невигідного миру”.

Це частково пояснює, чому обіцянки Дональда Трампа завершити війну “за день” залишаються недосяжними. Попри заяви про “епічний прогрес”, результати кожного нового етапу переговорів виглядають дедалі менш переконливими. Росія, користуючись перевагою на полі бою, поступово диктує свої умови.

Приклад – пропозиція США й України від 11 березня про негайне 30-денне перемир’я. Уже 18 березня Росія звузила рамки домовленостей: лише припинення повітряних атак на енергетику та судноплавство в Чорному морі, причому навіть ці умови залишилися без конкретики. 25 березня США заявили про досягнення угоди щодо “безпечного судноплавства”, однак Росія швидко висунула нові вимоги, зокрема щодо відновлення доступу до платіжної системи SWIFT. У ЄС одразу заявили, що це можливо лише після повного виведення військ РФ з території України.

У будь-якому разі, Чорноморська угода навряд чи матиме суттєве значення. Російський аграрний експорт і так не під санкціями, а Україна вже налагодила власний коридор, який обходить Крим. У кращому випадку, угода дозволить знизити страхові тарифи та відновити експорт із Миколаєва. Виграє насамперед Москва, яка отримає полегшення для свого експорту.

Українські й європейські представники висловлюють занепокоєння через готовність США йти на поступки Росії без жодних гарантій із її боку. Білий дім прямо заявив про намір допомогти РФ повернутися на глобальний аграрний ринок, знизити вартість страхування судноплавства та полегшити фінансові розрахунки.

Водночас Вашингтон поступово зменшує підтримку України – тимчасово зупиняв постачання зброї, обмежував обмін розвідданими. Росії ж пропонують “моркву” – обговорення зняття санкцій, визнання анексованих територій та відмову від членства України в НАТО.

Американський спецпредставник Стів Віткофф в інтерв’ю 21 березня заявив, що йдеться не лише про припинення війни, а й про новий геополітичний договір з Росією – зокрема співпрацю в Арктиці, у сфері ШІ, у питаннях Ірану та торгівлі енергоресурсами. Європейські країни він назвав “істеричними” через їхнє прагнення зміцнити оборону, а страх перед наступом Росії на Європу назвав “абсурдом”.

Поки переговори тривають, Кремль намагається переконати Трампа не зважати на позиції Києва й Брюсселя, натомість укласти “велику угоду” напряму з Москвою. Україна, навпаки, намагається довести, що Росія веде гру на затягування й не має реального бажання домовлятись.

У коментарі Newsmax TV 25 березня Трамп визнав, що Путін може “тягнути час”, однак це не викликало в нього занепокоєння: “Я робив це багато років. Можливо, вони тягнуть час. Але я впевнений, що і Росія, і Україна хочуть завершити цю війну”.