США пообіцяли Україні захист “як за 5 статтею НАТО”: що це може означати насправді
Не усе так просто із гарантіями безпеки для України, про які говорив Віткофф – є певні нюанси.
Спецпосланець президента США Стів Віткофф заявив, що Сполучені Штати Америки згодні надати Україні “надійні гарантії безпеки”, які будуть подібні до тих, про які йдеться у 5 статті Статуту НАТО. І при цьому російський диктатор Володимир Путін начебто не заперечує проти такого кроку. glavred.net
Для України надання таких гарантій звучить перспективно, адже це може передбачати, що США готові захищати Україну аж до застосування військової сили. Проте в цьому питанні не все так просто, є певні нюанси. Про це сказав політолог, викладач КНУ ім. Шевченка Петро Олещук у коментарі Главреду.
Він зазначив, що, по-перше, не відомо, що можуть являти собою гарантії безпеки для України, подібні до прописаних у 5 статті Статуту Північноатлантичного альянсу.
“Адже у легендарній 5 статті йдеться про те, що у випадку агресії проти одного з членів Альянсу інші держави-члени зобов’язуються провести консультації щодо можливості надання допомоги. Наголошую, в статутних документах НАТО ніде не вказано, що у випадку агресії проти когось із членів Альянсу у війну негайно вступлять інші члени. Це важливий нюанс”, – сказав він.
По-друге, 5 стаття Статуту НАТО застосовувалася на практиці тільки у 2001 році після терактів у Сполучених Штатах. Тоді почалися бойові дії на Близькому Сході. Північноатлантичний альянс тоді підтримав усі претензії США, але участь держав-членів Альянсу далеко не завжди зводилася до військової. Тому не завжди відповідь на агресію може бути військовою – допомога може бути іншою.
По-третє, формулювання славнозвісного Будапештського меморандуму не надто відрізняються від формулювань 5 статті Статуту НАТО, каже експерт.
“У меморандумі теж зазначається, що у випадку агресії проти України країни-підписанти проводять консультації щодо можливої відповіді. Показово, що ці консультації так жодного разу не відбулися, хоча Україна ініціювала їх іще у 2014 році. Чому? Тому що Росія відмовилася від проведення цих консультацій і участі в них. Відповідно, є ризик, що всі ці “гарантії безпеки за зразком 5 статті Статуту НАТО” будуть прописані близько до тексту Будапештського меморандуму і ні до чого не зобов’язуватимуть підписантів”, – сказав Олещук.
Країна-агресорка РФ нібито не заперечує проти надання Україні таких гарантій з боку США і Європи. Більше того, Росія навіть пропонувала, щоб серед таких гарантів був Китай. Але, за словами Олещука, у такому разі це було б повторенням Будапештського меморандуму, коли кожна з країн-гарантів могла заблокувати будь-які рішення щодо забезпечення безпеки України.
“Я не стверджую, що і цього разу буде щось ідентичне, але загальний хід думок зрозумілий. Тож ризики для нас справді є, але ми не знаємо, що саме обговорювати зараз, бо поки що немає ні угод, ні жодних інших документів, а є лише слова Віткоффа”, – додав Олещук.