Стосується всіх, хто має квартири: влада придумала, що з ними зробити
До кінця 2024 року до сесійної зали Верховної Ради може бути внесений законопроєкт щодо комплексної реконструкції кварталів старого житлового фонду – для розгляду у другому читанні. За ним, під оновлення підпадають як “хрущовки”, так і будинки старого фонду. Мета ж цього – вирішити в такий спосіб проблему застарілого житлового фонду, повідомляє “Мінфін”.
“Йде підготовка проєкту до другого читання, йде складно. Але, сподіваюся, до кінця року ми зможемо подати цей законопроєкт на друге читання. На той час вже має бути прийнято у першому читанні нову законодавчу рамку про житлову політику (новий Житловий кодекс. – Ред.)”, – розповіла аналітикам голова Комітету ВР з питань організації державної влади Олена Шуляк.
Автори матеріалу зазначають: загалом в Україні налічується близько 45,6 тис. будинків старого фонду. А також понад 17 тис. аварійних будинків. Водночас, наголошується, у проєкті закону прописано, що будівлі, які підпадають під оновлення, можуть бути реконструйовані/модернізовані. Зокрема, у них можуть бути проведені:
заміна комунікацій, вікон, інженерного обладнання;
утеплення фасадів;
створення пристосувань для забезпечення потреб людей з інвалідністю тощо.
Також не виключається знесення будівель. Після чого на їхньому місці будуть зведені нові будинки. “Рішення – реконструювати чи зносити – прийматиметься окремо в кожному будинку, з огляду на результати енергетичного аудиту та техніко-економічних розрахунків. При цьому в законопроєкті прописано можливість примусового відчуження земельних ділянок у рамках реконструкції мікрорайонів — у разі “суспільної необхідності”. Якщо власники ділянок будуть проти, вирішуватиме це питання суд”, – розповіли аналітики.
Водночас, зазначається, власникам житла у будинках під реконструкцію передбачається надання варіантів у т.зв. “маневреному житлі” – на час будівництва або реновації їхнього будинку. Так, якщо йдеться про знесення будинку:
мешканців можуть або відселяти примусово в той же маневрений фонд – т.зв. “стартовий” будинок на час проведення будівельних робіт;
або надавати постійне житло у готовому багатоквартирному будинку;
або виплатити грошову компенсацію.
“Важливо закласти такий механізм, щоб не було можливості маніпулювати, особливо – у місцевої влади. Щоб не було такого, що виселили пів кварталу з “хрущовок”, людям нічого не дали (а таке теж може бути), не оновили інфраструктуру, і раптом на цьому місці з’являються нові будинки” – пояснила Шуляк.