Священник відкрив капсулу часу, заховану 24 роки тому: що там було (фото)
Він заховав її разом зі своїм братом.
Чоловік відкопав капсулу часу, яку вони з братом заховали 24 роки тому, наповнену речами, які спричинили у користувачів Мережі ностальгію за початком 2000-х років.
Панотець Ділан Шрейдер, пастор, поділився зображеннями срібного пакунку на X, перш ніж відкрити його в одній із тем соціальної мережі.
Він написав: “Контекст: Наприкінці 1999-го ми з братом зробили її напередодні нового року. Спочатку у мене була ідея закопати її десь, але з якихось причин цього так і не сталося”.
Попри думки викинути її або відкрити передчасно, отець Шрейдер дочекався останнього дня 2024 року, щоб відкрити її вміст. Усередині було багато речей, зокрема листівка про СНІД, брошура про алкоголь і наркотики, напівзаповнена особиста книжка, дискети, полароїдні фотографії з дому його дитинства і касета.
Також там були предмети, які безпомилково належали “2000-м”. Панотець Шрейдер зазначив: “Реклама покемонів, клавіша Windows від клавіатури і буклет “Жива віра””. До капсули часу також було включено послання в майбутнє.
Отець Шрейдер написав його ручкою: “Я пишу тим, хто не може відповісти. Яким є майбутнє? Це 1984 рік, прекрасний новий світ чи щасливе майбутнє? Майбутнє. У майбутнє, з епохи свободи слова, релігії та нестримного капіталізму. До вас я посилаю послання Бога, любові та миру. І тому, наповнюючи цю капсулу, я кажу всім нам сьогодні, вчора, завтра. Мир!”.
Іншим предметом у капсулі була касета з написом “Вступ”, на наклейці якої був почерк пастора. Отець Шрейдер прокоментував: “Мабуть, я записав послання і трохи музики? Треба буде спробувати знайти спосіб отримати доступ до цих дисків, якщо вони ще працюють”.
Згодом йому вдалося відтворити касету, і він виявив, що вона містить посилання на “Автостопом галактикою”, читання віршів і пісню Аланіс Моріссетт.
Панотець Шрейдер додав: “Я зміг відтворити касету. Вона починається з читання уривку з “Кельвіна і Гоббса”, продовжується посиланнями на “Путівник галактикою”, віршем (?), написаним мною (?), роздумами про майбутнє, а потім переходить в пісню Аланіс Моріссетт”.
