Священники звертаються до людей: “Будете прибирати на цвинтарі до Великодня – не зробіть цієї помилки!”

У селі Вільшаник Львівської області священник УГКЦ домігся, аби з кладовища зникли усі штучні квіти та вінки. Тепер на могилах ростуть тільки живі рослини і приносять живі букети.

Панотець понад рік переконував селян, що треба дбати про екологію, і що пластик – це неповага до померлих.

Зараз на могилах сільського цвинтару немає жодного штучного вінка. Тільки живі квіти або ж ковані.

“Це було в отця день народження, він попросив такий подарунок. Люди всі вийшли і на своїх могилах забрали весь пластик”, – каже місцева жителька Мар’яна Горецька.

Від цього села вже й інші починають перебирати досвід, додає місцева жителька Марія Кацюрина.

Отець Олег Здреник, який і є головним борцем із пластиком, більше року розповідав людям про шкоду штучних квітів та неестетичність. Та це, визнає, не діяло. Тож пішов іншим шляхом. Оголосив, що пластикові квіти – це неповага до померлих. Парафіяни замислилися й врешті погодилися.

“Забобони про те, що не можна могилу чіпати до року часу. Частина просто не хотіла, бо то є потрачені гроші”, – каже священник УГКЦ.

Щороку з кладовища вивозили причіп зі сміттям, пригадує священик. А зараз біля цвинтаря є один невеличкий контейнер.

Вже і самі люди осуджують тих, якщо хтось усе ж таки купує штучні букети.

“Люди між собою говорили: “Невже вона не заслужила собі у цієї родини живої квітки? Що поганого вона зробила тим людям, шо вони принесли їй пластик?””, – розповів отець Олег Здреник.

Парафіянам так сподобалося кладовище без штучних квітів, що взялися розбирати пластиковий фасад церкви, який самі ж і встановлювали 15 років тому. Цій церкві 130 років. Храм дерев’яний, тож, кажуть, відновлюють автентичний вигляд.

Моду на пластик привезли заробітчани зі Східної Європи, кажуть місцеві історики. Але у Європі швидко зрозуміли шкоду пластику. У Вільшанику вже на шляху до цього.

Отець Олег планує відкрити в парафіяльній хаті цех із пошиття екоторб. Щоби пластикових речей не було не тільки в храмі, а й у кожній хаті села.