Теpмінoво! Світ у пaніці. Китай отoчує Тaйвань. Що відбувається?
Світ у пaніці. Китай отoчує Тaйвань.
Що відбувається?
Китай 29 грудня розпочав наймасштабніші за всю історію військові навчання Justice Mission 2025, задіявши рекордну кількість зон для бойових стрільб навколо Тайваню.
Маневри фактично відрізали острів від зовнішнього світу, спричинивши скасування сотень авіарейсів та змусивши Тайбей привести армію у повну бойову готовність.
Про це повідомляє Rueters.
Китай розпочав безпрецедентні за масштабами військові навчання навколо Тайваню, демонструючи спроможність Пекіна у разі збройного протистояння ізолювати острів і позбавити його зовнішньої підтримки. Маневри покликані також оцінити рівень оборонної готовності Тайбея та ефективність наявного у нього озброєння американського виробництва.
Командування Східного театру бойових дій повідомило, що в межах навчань Justice Mission 2025 задіяні сухопутні війська, флот, винищувальна авіація та артилерійські підрозділи. Заявлена мета — повне оточення демократично керованого острова, проведення бойових стрільб, імітація ударів по морських і наземних об’єктах, а також відпрацювання сценаріїв блокади ключових тайванських портів.
Бойові стрільби триватимуть і 30 грудня — одразу в семи зонах, визначених Морською адміністрацією безпеки Китаю. За площею та близькістю до берегів Тайваню ці маневри стали найбільшими за всю історію, перевершивши всі попередні навчання. Раніше військові повідомляли, що артилерійські стрільби плануються лише у п’яти районах.
Навчання призвели до скасування авіарейсів
Міністерство оборони Тайваню заявило, що вранці 29 грудня Китай провів ще одне додаткове двогодинне навчання у східних водах острова, про яке заздалегідь не попереджав.
У Міністерстві транспорту Тайваню зазначили, що маневри 30 грудня вплинуть більш ніж на 100 тис. пасажирів міжнародних рейсів, а приблизно 80 внутрішніх авіарейсів доведеться скасувати.
Це вже шостий масштабний етап китайських військових навчань від 2022 року — після візиту тодішньої спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі на Тайвань. Нинішні дії відбуваються на тлі посилення риторики Пекіна щодо територіальних претензій, зокрема у відповідь на заяву прем’єр-міністерки Японії Санае Такаїчі, яка припустила, що можливий напад Китаю на Тайвань може спровокувати військову реакцію Токіо.
Тайвань відкидає претензії Пекіна на суверенітет, наголошуючи, що право визначати майбутнє острова належить виключно його населенню.
«Наші збройні сили діють за принципом підготовки до найгіршого сценарію і мають враховувати всі можливі варіанти розвитку подій. Проведення бойових стрільб навколо Тайванської протоки … не лише створює для нас військовий тиск, а й може призвести до складніших викликів і наслідків для міжнародної спільноти та сусідніх країн», — заявив журналістам заступник начальника Генштабу з розвідки Міноборони Тайваню Сє Цзішен, коментуючи навчання.
«Потужний сигнал зовнішньому втручанню»
Маневри стартували через 11 днів після того, як США оголосили про продаж Тайваню озброєнь на суму 11,1 млрд дол. — найбільший пакет військової допомоги в історії острова. Це викликало різку реакцію Міністерства оборони Китаю та попередження, що армія «вдасться до рішучих заходів» у відповідь.
«Вони (Китай) надсилають потужний сигнал щодо зовнішнього втручання», — зазначив дослідник Інституту національної оборони та безпеки Тайваню Чє Чжун. Він звернув увагу на те, що Китай «повністю перекрив» повітряні й морські маршрути з боку Японії у трьох зонах на північ від острова.
Аналітики наголошують, що такі дії дедалі більше стирають межу між звичайними навчаннями та реальною підготовкою до можливого нападу. Подібна тактика здатна суттєво скоротити час реагування для США та їхніх союзників у разі справжньої ескалації.
Китайські військові також опублікували відео, на якому демонструються автоматизовані гуманоїдні роботи, мікродрони та бойові роботизовані собаки, що беруть участь в атаці на острів. Це футуристичні технології, які раніше публічно не презентувалися.
Дослідник Академії військових наук КНР Фу Чжен’юань у коментарі державним медіа заявив, що навчання обґрунтовані зростанням взаємосумісності бойових систем Тайваню та США, що, за його словами, підвищує ризик безпосереднього зіткнення між двома наддержавами.
Уряд Тайваню засудив дії Китаю, а Міністерство оборони оприлюднило у Facebook відео з демонстрацією різних типів озброєнь, зокрема американських реактивних систем HIMARS — мобільної артилерії з дальністю близько 300 км, здатної у разі війни вражати прибережні об’єкти в китайській провінції Фуцзянь.
Берегова охорона Тайваню повідомила, що розгорнула великі кораблі для стримування суден китайської берегової охорони поблизу своїх вод і координує дії з військовими, щоб мінімізувати вплив навчань на морські маршрути та рибальство.
Швидке реагування Тайваню
За даними Міністерства оборони Тайваню, 29 грудня поблизу острова діяли 89 китайських військових літаків, 14 бойових кораблів і 14 суден берегової охорони. Окрім цього, ще чотири військові кораблі були зафіксовані у західній частині Тихого океану.
Влада повідомила, що окремі китайські судна вступали у протистояння з тайванськими кораблями в межах суміжної зони, яка простягається на 24 морські милі від узбережжя острова.
У відомстві підкреслили, що тайванські сили перебувають у стані підвищеної бойової готовності та готові провести «навчання швидкого реагування», які передбачають оперативне перекидання підрозділів у разі, якщо маневри переростуть у реальну атаку.
Фондовий ринок Тайваню на події не відреагував: основний індекс закрився зі зростанням на 0,9%.
Блокування портових міст
Після оголошення навчань китайські військові оприлюднили серію пропагандистських плакатів і графічних матеріалів із позначеними цілями у чотирьох регіонах острова.
Державний мовник Китаю повідомив, що маневри зосереджені на блокуванні стратегічно важливих глибоководних портів Тайваню — Кілунга на півночі та Гаосюна на півдні, найбільшого портового міста країни.
Перший із оприлюднених плакатів, імовірно, демонструє флот цивільних суден, які Китай може мобілізувати для потенційного вторгнення. Йдеться про кораблі з рампами та відкритими палубами, придатні для проведення морської десантної операції.
Нагадаємо, Пентагон напередодні повідомив, що Китай проводить «тотальне нарощування військової сили», плануючи збільшити кількість ядерних боєголовок з нинішніх 600 до понад 1000 до 2030 року. Згідно зі звітом Міноборони США, Пекін активно модернізує стратегічні засоби ураження великої дальності, кібернетичні та космічні потужності, що створюють безпосередню загрозу для Штатів.
Особлива увага приділяється готовності до війни за Тайвань, яку КНР прагне завершити перемогою до кінця 2027 року.
