Тіло дружини виніс із поля бою й привіз додому: що відомо про загиблу під Бахмутом “Мурку”

У суботу, 11 березня, в Гостомелі під Києвом попрощалися із загиблою під Бахмутом 30-річною Тетяною Фесенко. Жінка пішла на фронт захищати Україну разом із чоловіком. Без матері залишилася маленька дочка.

Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Ніс на руках до місця евакуації

Про загибель Тетяни Фесенко із позивним “Мурка” стало відомо 5 березня. Як розповів один із друзів родини, Таня воювала разом зі своїм чоловіком Володимиром Фесенком. Того дня вони вели бій.

“Таня була дуже сміливою й рішучою. Вона добре стріляла, воювала не гірше за чоловіків. Наскільки я знаю, в окоп, де були вони з Вовою, прилетів снаряд. Вову контузило, а Таня загинула. Він на руках ніс її кілька кілометрів до місця евакуації”, – розповідає знайомий.

Тіло своєї дружини Фесенко сам доставив додому. Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

Любила чоловіка і була гарною мамою

Володимир та Тетяна познайомилися років вісім тому. Але Володимир пішов добровольцем на фронт, коли Росія розв’язала війну на Донбасі 2014 року. А коли повернувся, 2017 року пара одружилася.

На річницю весілля Таня написала своєму коханому такі слова: “Мій улюблений чоловіче, моя рідна душа, з Річницею! Бажаю, щоб наше сімейне вогнище розгорялося дедалі сильніше від тих дров, які ми в нього підкидаємо, і щоб ми ніколи не дали йому згаснути! Нехай наше взаємне кохання береже і захищає від лихих чуток. Ти назавжди є чоловіком моєї мрії! Вітаю, щастя моє!”

У пари є дочка. “Ми з Танею познайомилися в пологовому будинку, лежали в одній палаті. Потім підтримували одна одну, переписувалися в соцмережах, вітали одна одну зі святами. Вона була дуже гарною мамою для своєї дочки, дуже доброю, турботливою. Я не можу повірити в те, що її немає”, – розповіла нам її знайома Ганна.

Донька дуже схожа на своїх батьків. Вона займається боротьбою, перемагає у змаганнях.

Пара любила подорожувати Україною. Перед початком повномасштабного вторгнення вони побували у Корсунь-Шевченківському. Із друзями виїжджали на море.

“Ми з Танею були однокласницями, навчалися в одній школі санаторного типу в Гостомелі. Знаю, що Таня була єдиною дочкою в сім’ї. Вона дуже добре вчилася, любила танцювати, виступала на концертах, завжди брала участь у різних конкурсах. Пам’ятаю, що якщо в класі хтось мене ображав, вона завжди ставала на захист, казала, щоб не сміли мене чіпати. Її слухалися навіть хлопці й відставали від мене”, – згадує її однокласниця Ярослава.

Ще одна однокласниця Аліна додає, що Таня була дуже талановитою. “Вона не тільки танцювала, ще дуже гарно малювала, вишивала й навіть ткала килими. Вона була дивовижною людиною, красивою і зовні, й душею. Моя бабуся дуже її полюбила, вони дуже добре спілкувалися. Бабуся переживала за неї, просила, щоб вона берегла себе та швидше поверталася до своєї доньки, на що Таня завжди відповідала: “Я потрібна Україні”, – розповіла Аліна.

Тетяна після школи закінчила коледж, здобула спеціальність технолога виробництва молочної продукції. Коли стало зрозуміло, що Росія знову збирається розпочати наступ на Україну, вона твердо вирішила, що піде воювати.

Тому після 24 лютого подружжя відправило свою маленьку доньку з родичкою за кордон. І, як написала у Facebook волонтерка Ірина Васькова, Тетяна та Володимир навіть оформили нотаріальну довіреність на випадок, якщо загинуть, щоб родичка могла без проблем оформити опікунство над дитиною.