Три дружини останнього шаха Ірану: який вигляд мали королеви та що з ними сталося

Особисте життя останного іранського правителя привертало увагу та негативні реакції, адже він був одружений тричі.

Мохаммед Реза Пехлеві — останній шах Ірану, правитель, який намагався перетворити монархію на модерну державу західного типу. Він зійшов на престол 1941 року та правив майже чотири десятиліття, які припали на період стрімкої індустріалізації, нафтового збагачення і масштабних реформ. За його правління відбулася так звана «Біла революція», яка передбачала земельну реформу, розвиток освіти, розширення прав жінок і відділення релігії від держави та суспільного життя. За його правління Іран став одним із ключових союзників Заходу на Близькому Сході, однак швидка модернізація супроводжувалася авторитаризмом, суворими репресіями через таємну поліцію, цензурою та глибокою соціальною нерівністю, а відрив від релігійних і культурних традицій лише посилював невдоволення населення, що зрештою призвело до Ісламської революції 1979 року. tsn.ua

Особисте життя іранського правителя також перебувало під пильною увагою, адже він був одружений тричі: його першою дружиною стала єгипетська принцеса Фавзія Фуад, другою — іранська аристократка Сорая Есфандіарі-Бахтіярі, а третьою — Фарах Пехлеві, яка 1967 року отримала титул імператриці.

Фавзія Фуад

Вона була донькою єгипетського короля і стала першою дружиною шаха Мохаммеда 1939 року. Однак це був союз, який мав не лише романтичний, а й політичний характер. Шлюб був спланований батьком принца і до весілля вони бачилися лише один раз. Також пара не розмовляла мовами одне одного, тому після одруження вони могли спілкуватися між собою лише французькою, яку обоє знали.

Її називали однією з найвродливіших жінок свого часу: витончена, стримана, з аристократичною поставою, вона уособлювала блиск королівських дворів Сходу. З Мохаммедом у неї народилася одна дитина — донька, принцеса Шахназ Пехлеві.

Однак шлюб був невдалим — Фавзія була дуже нещаслива в Ірані та часто сумувала за батьківщиною — Єгиптом. Проблеми у стосунках посилювали мати й сестри її чоловіка — між ними спалахували конфлікти, і одна з сестер Мохаммеда навіть розбила вазу об голову Фавзії. Також сам шах вважався бабієм і його постійно бачили з іншими жінками, з якими він зраджував дружину.

Зрештою 1945 року Фавзія залишила Іран та переїхала до Єгипту і, незважаючи на численні спроби шаха переконати її повернутися, залишилася в Каїрі. Це розлучення спочатку не визнавалося Іраном протягом кількох років, та згодом офіційне розлучення було отримано нею 1948-го. Головною умовою розлучення було те, щоб її донька залишилася на вихованні в Ірані. Вона також повернула собі титул принцеси Єгипту.

28 березня 1949 року в Каїрі принцеса Фавзія вийшла заміж за полковника Ісмаїла Чіріна і в цьому шлюбі у них народилося двоє дітей. Померла вона 2013-го у віці 91 року.

Сорая Есфандіарі-Бахтіярі

Сорая Есфандіарі-Бахтіярі увійшла в історію як найромантичніша постать іранського двору. Вона була наполовину німкенею, вихованою в Європі, яка привезла до Тегерана дух повоєнної елегантності. Її стиль і драматична врода зробили її іконою 1950-х, а весільна сукня від Dior стала легендою, яка дивує і сьогодні.

Вона познайомилася з іранським шахом 1948 року. Їхнє весілля було одним з найрозкішніших у ті часи, адже налічувало 2 тисячі гостей. Зали палацу прикрасили 1,5 тонни орхідей, тюльпанів і гвоздик, доставлених літаком з Нідерландів, а гостей розважав кінний цирк.

Однак ставлення у суспільстві до Сораї було неоднозначним, адже її виховання було повністю німецьким і католицьким, що залишило її зі змішаною ідентичністю та зробило об’єктом великої недовіри в Ірані, оскільки мусульманські священнослужителі казали, що шах не повинен одружуватися з цією «напівєвропейською дівчиною», яку не виховали мусульманкою.

У жовтні 1954 року Мохаммед сказав Сораї, що його турбує те, що вона не народила йому спадкоємця, і запропонував відвідати Сполучені Штати, щоб звернутися по допомогу до американських лікарів з лікування безпліддя. Після обстежень їй сказали, що вона безплідна і ніколи не зможе мати дітей. Окрім того, так само, як і з першою дружиною шаха, його мати й сестри постійно зневажали Сораю та завдавали їй дрібних принижень, що, звісно ж, впливало і на її стосунки з чоловіком. Мати шаха була дуже владною жінкою і ненавиділа королеву, тому тиснула на сина, щоб він розлучився з нею, оскільки та не може народити йому сина-спадкоємця.

Вона залишила Іран у лютому 1958 року і зрештою вирушила до будинку своїх батьків у Кельні в Німеччині. Деякий час чоловік вмовляв її, що візьме другу дружину, яка народить йому сина, а Сорая залишиться королевою, однак вона на це не погодилася. Зрештою внаслідок затяжних конфліктів вони розлучилися.

Після розлучення Сорая зустрічалася з кількома відомими чоловіками, знімалася у кіно, вела світський спосіб життя, мешкала решту свого життя в Європі і померла 2001-го з невідомих причин у своїй квартирі в Парижі у віці 69 років.

Фарах Пехлеві

Вона стала третьою та останньою дружиною шаха і єдиною жінкою в історії Ірану, яку офіційно коронували як імператрицю — шахбану.

Фарах була всвічена, сучасна, з інтересом до мистецтва та архітектури, активно підтримувала культурні й соціальні ініціативи. Саме за її участі в країні з’явилися масштабні мистецькі проєкти та музеї світового рівня.

Вона народилася в заможній іранській родині, навчалася на архітектурному факультеті в Парижі, а з шахом познайомилася в іранському посольстві. Пара одружилася у грудні 1959 року. В день весілля королева була одягнена в сукню, створену Ів Сен-Лораном, тодішнім дизайнером Модного дому Dior, а на голові у неї була діамантова тіара Нур-ол-Айн.

Оскільки два попередні шлюби не дали іранському монархові спадкоємця, на Фарах вчинявся значний тиск. Але в цьому шлюбі у подружжя було четверо дітей — син і три доньки. Після народження спадкоємця вона активно займалася благодійною діяльністю, якій присвячувала багато часу. Дружина шаха стала однією з найпомітніших фігур в імперському уряді та покровителькою 24 освітніх, медичних і культурних організацій, і ця гуманітарна роль принесла їй велику популярність. Значення Фарах було підтверджено її участю в коронаційній церемонії 1967 року, де вона була коронована як перша шахбану (імператриця) Ірану.

На початку 1978-го невдоволення світським імперським урядом Ірану зростало. До кінця року ісламісти почали демонстрації проти монархії. Мохаммед і Фарах вилетіли з Ірану літаком 16 січня 1979 року.

Деякий час пара провела у Єгипті, а ще — на Панамських островах. Після смерті чоловіка Фарах оселилася з дітьми у Сполучених Штатах, а також продовжувала відвідувати деякі королівські публічні заходи, переважно весілля. Нині їй 87 років і вона досі мешкає у США поблизу Вашингтона та навіть має сторінки в соцмережах, де ділиться робочими та особистими знімками.