“Це війна за престиж”: російський політолог пояснив, на яких умовах Путін готовий зупинитися

Політолог також пояснив, як довго російський диктатор готовий вести війну проти України. ТСН

Російський диктатор Володимир Путін готовий припинити війну в Україні, однак лише за умови, що він вийде з неї переможцем. На даний момент це вже війна за престиж Путіна.

Про це в ефірі “Апостроф TV” заявив російський політолог Дмитро Орєшкін.

“Просити (про перемир’я – ред.) Путін не збирається, тому що він не може цього зробити. А в принципі, наміри-то є. Просто він хотів би вийти з цієї війни з виразом переможця на обличчі. Це для нього принципово важливо, фундаментально. Насправді, війна вже йде не за “денацифікацію”, демілітаризацію України, вона йде навіть не за те, щоб “захистити російське населення Донбасу”, як нам кажуть. Вона йде за путінський престиж. Путін розуміє, що вляпався туди, звідки вийти з гарним виразом обличчя надзвичайно важко”, – пояснив він.

За його словами, Путін готовий вийти з війни, але йому потрібно вийти переможною ходою. Однак, Україна цього зробити не дозволяє.

“Тому він розлютився. Мені здається, це очевидно. І він веде війну за своє існування – і за політичне, і навіть за фізичне. Це головна мета. Головна мета – намалювати перемогу, бо якщо цю перемогу намалювати не вдасться, його зжеруть свої. Він це чудово знає”, – зазначив політолог.

Путін воюватиме доти, доки є чим і поки він не зможе зобразити щось прийнятне для виходу.

“Якщо він не зможе цього зробити, це для нього кінець. Якщо Україна, скажімо, відіб’є той же Херсон або завдаватиме ударів по Криму, це викличе цілком очевидне нерозуміння і обурення серед путінських прихильників. Ми думали, що він батько рідний, а він, виявляється, боягуз, баба, ще й не вміє воювати. У багатьох логіка приблизно така. Тому він кидатиметься вперед для того, щоб налякати Україну ще раз, і після цього звернеться з пропозицією про перемир’я, дивлячись зверху. У Києві це вже чудово зрозуміли і жодних підстав говорити про те, що необхідно припиняти військові дії, не бачать”, – резюмував Орєшкін.