Тимчасовий захист у ЄС: що чекає на мільйони українських біженців після 2027 року

Європа шукає рішення для українських біженців. Тимчасовий захист затягнувся, а перспективи туманні.

Повномасштабна війна в Україні триває, і разом з нею затягується невизначеність для мільйонів українців у країнах Євросоюзу. Близько 4,3 мільйона громадян України отримали статус тимчасового захисту. Єврокомісія вже кілька разів продовжувала його, а цього тижня запропонувала продовжити до березня 2027 року. Проте цей статус створює дедалі більше проблем, і ЄС активно шукає альтернативні рішення. tsn.ua

Про це повідомляє NZZ.

Правова невизначеність: виклики на ринку праці та житла

Статус тимчасового захисту був розрахований на три роки. Українці отримали його 2022-го і термін його дії мав би закінчитися у березні цього року. Однак причина втечі залишається незмінною: російська агресія триває, і українські міста щодня потерпають від обстрілів.

Ця правова невизначеність ставить українців у невигідне становище, зокрема на ринках праці та житла. Компанії неохоче наймають людей, майбутній статус яких у ЄС залишається незрозумілим. Тому, як зазначає політичний радник Міжнародного центру розвитку міграційної політики (ICMPD) Мартін Вагнер, «потреба в перспективній стратегії стає дедалі нагальнішою».

Пошук альтернатив: чому статус біженця не вихід

Існує консенсус щодо того, що переведення українців до традиційної системи надання притулку та визнання їх біженцями не є рішенням. Це повністю перевантажило б системи багатьох країн-членів ЄС. Наприклад, у Чехії, де близько 400 тисяч українців мають статус захисту, щороку розглядається лише кілька сотень заяв про притулок. І ресурси органів просто недостатні для такого напливу.

Україна незацікавлена в тому, щоб її громадяни масово ставали постійними біженцями за кордоном. Віцепрем’єр-міністр України Олександр Чернишов наголосив у Брюсселі: «Нам конче потрібні наші співвітчизники, щойно буде встановлено мир».

Українські підприємці вже зараз говорять про дефіцит робочої сили, особливо на сході країни, поблизу лінії фронту.

Прагнення додому згасає: нові виклики для повернення

Однак ключовим питанням залишається, скільки українців насправді повернуться додому. Якщо на початку повномасштабного вторгнення більшість біженців прагнули швидкого повернення, то останні опитування свідчать про зміну настроїв. За даними Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), влітку 2024 року лише 61% опитаних українців заявили про намір або сподівання колись повернутися на батьківщину. Це значно менше, ніж 76% роком раніше.

Експерти з міграції підкреслюють, що бажання повернутися значною мірою залежить від обставин у рідній країні, а не від умов перебування за кордоном. Це створює додаткові виклики для України в післявоєнний період та для ЄС у розробці довгострокової стратегії підтримки українців.

Постійні обстріли та нестабільна економічна ситуація в Україні не сприяють швидкому поверненню біженців додому. Що довше українці перебувають у ЄС, то краще вони інтегруються в нове середовище. Особливо це стосується дітей. Багато батьків не захочуть повертати їх до країни, яку вони мало знають, де їхні майбутні перспективи можуть бути гіршими, ніж у країнах перебування.

Обмежені можливості для постійного проживання та ризики для вразливих груп

Наразі у країнах ЄС існують різні механізми надання українцям статусу постійного проживання. Однак як пояснює Мартін Вагнер з ICMPD, «зазвичай вони обмежуються біженцями, які можуть забезпечувати себе фінансово, наприклад, завдяки наявності робочого договору». Це означає, що люди похилого віку, жінки з дітьми та особи з проблемами зі здоров’ям часто залишаються поза такими рішеннями. Саме вони, за словами експерта, «найбільше постраждають, якщо українці втратять свій статус захисту».

Європейські ідеї та політичні баталії

Для вирішення цієї проблеми пропонуються різні ідеї на європейському рівні. Наприклад, колишній віцепрем’єр-міністр Нідерландів Лодевейк Ашер пропонує запровадити «Дозвіл на реконструкцію». Цей документ дозволив би українцям залишатися в ЄС протягом десяти років, даючи їм можливість оцінити, чи зможуть вони повернутися додому. Інші пропонують, щоб ЄС остаточно вирішив питання та надав українцям статус постійних резидентів.

Однак питання ставлення до біженців завжди є політично чутливим, навіть якщо йдеться про українців, які користуються широким співчуттям. Країнам ЄС, ймовірно, знадобляться роки, щоб узгодити відповідне законодавство.

Спеціальний посланник: шлях до єдиного рішення

Українці не можуть чекати так довго. Тому ЄС вдається до перевіреного методу вирішення складних проблем: призначення спеціального посланника. Завдання цього комісара — знайти спільне рішення щодо альтернативи нинішньому статусу захисту разом з державами-членами та Україною.

Ключовою є розробка загальноєвропейського рішення. Брюссель побоюється, що в іншому разі українці почнуть переїжджати до тих країн ЄС, де для них будуть найсприятливіші умови, що неминуче спричинить конфлікти між державами-членами.

Раніше повідомлялося, що Європейський Союз розпочав підготовку до нового етапу — повернення українців додому після закінчення війни.