У цю суботу ми з любов’ю і молитвою згадуємо тих, хто відійшов у вічність.

У цю суботу ми з любов’ю і молитвою згадуємо тих, хто відійшов у вічність. Нехай Господь упокоїть їхні душі у світлі та мирі, а в наших серцях завжди живе пам’ять і вдячність. Пом’янімо рідних тихою молитвою та запаленою свічкою.

Існує давня легенда про дивовижну появу цієї ікони. Розповідають, що у день свята Успіння Пресвятої Богородиці невідомий воїн пройшов містом, тримаючи ікону в руках. Люди бачили його, але ніхто не знав, звідки він прийшов. Після цього воїн загадково зник. Наступного дня образ знайшли на березі річки. Люди зрозуміли, що це була давня святиня, яка колись зникла, а воїном, що ніс її містом, був святий мученик Феодор Стратилат.

Ікону урочисто перенесли до храму. Згодом у церкві сталася пожежа, і будівля згоріла майже повністю. Та коли через три дні люди розбирали попіл, вони знайшли ікону цілою і неушкодженою. Подібне диво повторилося і під час другої пожежі — святиня знову залишилася неушкодженою. За словами очевидців, у полум’ї люди навіть бачили світлий образ Пресвятої Діви Марії, ніби вона сама оберігала свою ікону.

З часом Феодорівська ікона стала особливо шанованою. За переказами, завдяки молитвам перед нею та щирій вірі князя було здобуто перемогу над татарськими військами. Відтоді багато людей приходили до святині зі своїми проханнями та подяками за допомогу.

Довгі роки ікона зберігалася у соборі святого Феодора Стратилата, де відбулося чимало чудес і зцілень. А з 1991 року святиня перебуває в Богоявленсько-Анастасіївському соборі в місті Кострома.

Сьогодні до цієї ікони приїжджають паломники з різних куточків світу. Перед нею моляться про мир у родині, сімейне благополуччя, здоров’я близьких, а особливо — про благословення на народження дітей та легкі пологи. Для багатьох віруючих Феодорівська ікона стала символом надії, захисту та материнської опіки Божої Матері.