У ЄС заговорили про повернення українських біженців: що пропонують у Брюсселі
Рада Європейського Союзу визначила майбутні кроки для українців у ЄС: перехід на інші правові статуси, ознайомчі візити додому, програми добровільного повернення та допомога з реінтеграцією після 2027 року.
Рада Європейського Союзу оприлюднила рекомендації щодо майбутнього статусу переміщених осіб з України. Документ визначає, як саме відбуватиметься поступове закінчення дії режиму тимчасового захисту та які можливості матимуть українці після цього.
Про це пише “Судово-юридична газета”.
Дві опції для українців
Коли умови дозволять, громадянам України доведеться обрати:
- залишитися в ЄС, перейшовши на інший національний або європейський правовий статус;
- готуватися до повернення до України з допомогою програм реінтеграції.
Ті, хто вирішить залишитися, зможуть легалізувати своє перебування завдяки дозволам на проживання за роботою, навчанням, сімейними обставинами чи іншими підставами.
Тимчасовий захист — до 2027 року
Режим тимчасового захисту для українців діятиме до 4 березня 2027 року. Протягом цього часу країни ЄС мають надавати українцям чітку інформацію про переваги й ризики переходу на інші статуси.
Ознайомчі візити та програми повернення
Українцям дозволять здійснювати короткострокові поїздки на батьківщину, щоб оцінити умови для повернення чи перевірити стан майна.
Після закінчення тимчасового захисту діятимуть програми добровільного повернення з фінансуванням від ЄС. Вони передбачатимуть допомогу з житлом, медичною підтримкою та адаптацією в Україні. Логістику забезпечуватиме агентство Frontex.
Захист уразливих груп
Особам з особливими потребами, а також батькам дітей, які ще навчаються, дозволять залишатися довше — до закінчення навчального року або ж до моменту, коли Україна буде готова їх прийняти.
Unity Hubs та координація з Україною
У країнах ЄС створюватимуться спеціальні центри (Unity Hubs), де українці отримуватимуть інформацію про варіанти легалізації, повернення та умови в Україні.
Рада ЄС підкреслює: повернення має бути добровільним, поетапним і гуманним. Для цього держави-члени координуватимуть дії з українською владою, зокрема у сферах житла, соціальних послуг і реінтеграції.
