У Зеленського з’явилась нова надія: як Трамп змінив позицію щодо України та Путіна

Трамп у своїх непослідовних спробах закінчити війну в Україні наразі змістив своє роздратування — з Зеленського на Путіна.

Після сварки у Білому домі у лютому між президентом України Володимиром Зеленським, президентом США Дональдом Трампом та його командою очільник Білого дому пришвидшив дипломатичні контакти з президентом Росії Володимиром Путіним. Але після підписання з Вашингтоном угоди про корисні копалини тепер у Києва з’явилася нова надія.

Про це йдеться у статті The New York Times.tsn.ua

Після невдалої зустрічі в Овальному кабінеті Трамп із командою пришвидшив дипломатичні контакти з Путіним, розробивши мирний план завершення війни, який передбачав значні поступки Москві. Прихильники України були у паніці. Однак у Києва з’явилася нова надія.

Наступного дня після підписання угоди про корисні копалини між Україною та США, яка дає Штатам частку умайбутніх доходах від українських мінералів, аналітики заявили, що перспективи Києва мають найкращий вигляд за останні місяці.

«Це дуже хороші сигнали, що щось може змінитися. Схоже, що підхід адміністрації Трампа змінився», — сказала президентка і виконавча директорка Центру європейського політичного аналізу Аліна Полякова.

Вона назвала мінеральну угоду «виграшем для обох сторін», яку Україна «дуже мудро» узгодила.

Окрім того, Трамп і Зеленський, здається, провели дружню зустріч у Ватикані 26 квітня, тоді як президент США дедалі більше роздратований вимогами російського диктатора у паралельних мирних перемовинах.

Якою буде політика Трампа після зміни ставлення до Путіна і Зеленського?
Однак аналітики застерігають від поспішних висновків щодо намірів Трампа стосовно України. Його непередбачуваність і постійне перекидання провини з одного боку на інший збивають з пантелику навіть досвідчених спостерігачів.

Ситуацію ще більше ускладнюють суперечки серед радників президента США. Його спеціальний посланець Стів Віткофф, який зустрічався з Путіним чотири рази, часто говорить у тональності, близькій до кремлівської. Тоді як як державний секретар Марко Рубіо, навпаки, є жорстким критиком президента Росії ще від часів роботи в Сенаті.

Зазначається, що цей хаос підкреслює недалекоглядність заяви Трампа під час президентської кампанії. Тоді він стверджував, що зможе закінчити війну за 24 години. Однак цього тижня минуло 100 днів від початкупрезидентства Трампа, і не вдалося досягти навіть тимчасового перемир’я. Це, як зазначають джерела, дуже дратує президента США.

«Президент зазвичай хоче швидких результатів, а цей процес був дуже фруструючим», — зазначила Полякова.

Зараз роздратування Трампа, здається, змінило об’єкт — із Зеленського на Путіна.

Хоча Путін і вітав дипломатичні ініціативи Трампа та ідею покращення відносин між США та Росією, він все ж затягує вирішення щодо припинення війни. Багато аналітиків вважають, що Путін переконаний у своїй перевазі у війні та не має стимулів припиняти бойові дії без ще більших поступок, ніж Трамп уже запропонував.

Можливо, російський диктатор надалі покладається на давню — і, в багатьох аспектах, поточну — симпатію американського лідера. Але Путін, схоже, тестує межі цієї стратегії. Останнім часом Трамп почав відкрито критикувати президента Росії.

«Володимире, зупинись! Давайте вже укладемо мирну угоду!» — написав Трамп у соцмережах після особливо руйнівного ракетного удару по Києву.

Тепер перед президентом США стоять важливі рішення, які можуть визначити долю України. Його прагнення до швидкого миру суперечить водночас глибокій недовірі до Зеленського та захопленню Путіним.

Найперше велике рішення — чи кидатиме Трамп виклик Путіну. Очільник Кремля вимагає визнання російського контролю над п’ятьма окупованими регіонами України та припинення військової підтримки з боку Заходу. Хоча президент США уже демонстрував готовність до великих поступок, зокрема й до визнання Криму російським, він, схоже, вважає ці вимоги надмірними.

Після чергової російської атаки на українську цивільну інфраструктуру Трамп написав: «Може, він і не хоче зупинити війну. Може, він просто грає зі мною. Може, треба діяти інакше».

Президент США навіть пригрозив посилити економічний тиск на Росію, запровадивши «вторинні» санкції проти країн, які торгують з Москвою. Серед потенційних цілей — Китай та Індія, що останнім часом суттєво збільшили імпорт російської нафти.

«Рівень роздратування, нетерпіння й навіть розчарування Трампа щодо Путіна дуже зріс», — зауважив експосол США в Україні (2006-2009 роки) Вільям Б. Тейлор-молодший.

На його думку, Трамп тепер менш «засліплений» Путіним, ніж за першої каденції, і готовий діяти рішучіше.

«Путін нині ослаблений. Він уже молодший партнер для Китаю. Його економіка в занепаді», — зауважив Тейлор.

Сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем, близький союзник Трампа у Конгресі, заявив, що невдовзі матиме більшість, яка подолає вето, для ухвалення нового пакета санкцій проти Росії і мит на енергоресурси.

Нова надія Зеленського
І поки Путін втрачає позиції, Зеленський, здається, зумів вийти з немилості.

Один з експертів із України сказав, що лідери Європи — зокрема прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон — фактично виконували роль «сімейних консультантів» у стосунках між Трампом і Зеленським.

Прогрес був помітний під час приватної зустрічі, яку президенти США та України провели на полях похорону Папи Франциска у Ватикані. Хоча деталі бесіди не оприлюднено, обидві сторони описали її як позитивну, а українці отримали моральну підтримку, коли Трамп невдовзі засудив чергові атаки Росії.

Аналітики зазначають, що Зеленський зумів виторгувати значно вигідніші умови мінеральної угоди, ніж представлені у лютому і які раніше сприймалися як шантаж. Його уряд сподівається, що, апелюючи до прагматизму Трампа, угода зацікавить його у збереженні України як держави.

«У межах „правил гри“ команди Трампа Україна показала, що варта переговорів», — зазначила керівниця аналітичного центру KSE Institute Наталія Шаповал.

Та попри обережний оптимізм, багато прихильників України стримують очікування. Трамп роками шукав розуміння з Путіним, виправдовував його агресію та відкидав звинувачення у злочинах. Якщо президент США знову відмовиться протистояти російському диктатору, перед ним постане ще одне велике рішення. Віцепрезидент Джей Ді Венс нещодавно попередив, що США можуть «відійти вбік», якщо переговори не зрушать з місця. Сам Трамп у середині квітня заявив, що може сказати: «Ми просто пропустимо цей раунд».

Що це означає — невідомо. У найгіршому разі, це буде повна відмова від підтримки України і «зелене світло» Путіну на новий наступ.

Але такий крок Трамп ризикує розцінити як поразку США в Україні — з можливою катастрофою, що перевершить хаос виведення американських військ з Афганістану 2021 року, який сам очільник Білого дому називав «національним приниженням».